Поэт высмеивает сестриц и мать царицы, он даёт им грязную работу. Так же их кусает Царь Гвидон превращенный в насекомое
1) Поэт описывает: как они свою сестру вместе с племянником отправлять в бочке, врут сестре и князю, перехватывая письмо, и в конце просят прощения только что бы самим
2) Раскрываются самые негативные качества: предательство, зависть обман
3) В строчках где они просят прощения
2 Гвидон и Елизей разные персонажи пусть они оба и мужественные, храбрые, ответственные и верные, но Гвидон поднял целое государство на острове мать, а Елизей нашёл свою невесту и поцелуем её оживил
Объяснение: Проверь по тексту, возможно оно.
какие человеческие пороки осуждает Крылов с своих баснях?
Он не терпел в людях безответственность ("Стрекоза и муравей"), хвастовство ("Слон и Моська"), глупость ("Мартышка и очки", "Ворона и лисица"), а также множество других пороков - лесть, безнравственность, двуличие, алчность.
Крылов презирал показную деятельность: так, например, в басне "Ларчик" показан мастер по механике, который пытался открыть реквизит, точнее, он делал вид, что пытается, но результата такие действия, конечно, не дали.
Крылов смеялся над теми, кто занялся делом, в котором он ничего не смыслит, в котором ни к чему не пригоден. Пример - басня "Музыканты", в которой музыканты совершенно не умели петь.
Образы героев его басен легко читались, люди имели возможность угадывать в них конкретные лица: горе-литераторов, высокопоставленных лиц.
Но заслуга Крылова не в том, что он клеймил пороки. Ведь кроме порицания баснописец занимался еще и созданием настоящей философской системы, нет ни одного произведения, в котором не было бы позитивного конструктивного начала, четкой морали.
Крылов - замечательный баснописец, который обладал критическим мышлением. Благодаря его тонкому уму и проницательности, мы, читатели, познакомились в произведениях Крылова с большим количеством характеров.
ответ:Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві. Батько Джорджа був простим трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на Новію.
Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, котрий отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати, вдосконалитися, то цілком ясно, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в інтернат для недоумків, не змирився зі своєю долею. Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина має навчитися сама здобувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них.
Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, а й їхні моральні якості. Джордж Плейтен був більш людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. А Тревіліян з дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він йде найлегшим шляхом у житті, дбаючи лише про матеріальні блага й свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
Объяснение:Порівняння образів Плейтена і Тревіліана