Родом зі Львівщини, з містечка Судова Вишня. У 1570-х рр. став ченцем Афонського монастиря в Греції, де прожив 40 років. У 1604–1606 роках відвідав Україну, був гостем Львівського братства. Приятель Йова Княгиницького.
Виступав на захист православ'я, але критикував православне духовенство, був противником римо- та греко-католицької церков, Берестейської церковної унії 1596 року, західної освіти і філософії, й радив вірникам обмежуватися лише богослужбовими книгами й Святим Писанням[2]. Автор близько 16 полемічно-дидактичних творів. Разом із Іовом Іовом Княгиницьким є засновником Манявського монастиря.[3]
На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки i легенди, приказки і прислів'я, загадки, пісні та коломийки. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Я вважаю що потрібні. Тому що фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з i людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
*сорі про коломийки нічого не знайшла