Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора
Объяснение:
Объяснение:
В стихотворении Д. Самойлова "Выезд" строка "Всё мы едем и едем куда-то" символизирует неизбежный и беспощадный ход времени: те годы, когда был "папа молод" и "мать молода" незаметно , и вернуться к ним можно только в детских воспоминаниях. В стихотворении возникает образ дороги, но это не только путь по Москве, но и жизненный путь, путь во Вселенной среди "свеч созвездий".
Финальные строки подчеркивают неизвестность этого пути, ощущение растерянности и непонимания перед лицом будущего. Конкретно-исторические детали города ("допотопный трамвай", "Екатерининский", "Охотный ряд", "купола") показывают, что движется "незнамо куда" и лирический герой, и вся страна. Обращение к близким и родным людям звучит в стихотворении М. Цветаевой "Бабушке". Как и в стихотворении "Выезд", лирический герой М. Цветаевой вспоминает о молодости родственницы и задаётся вопросами о жизни: "Сколько возможностей вы унесли, и невозможностей - сколько...". Однако лирический герой М. Цветаевой не погружается в глубокие воспоминания, как в стихотворении Д. Самойлова, а рассуждает о родном человеке, рассматривая портрет.
На первый взгляд это стихотворение содержит только добрые воспоминания о родителях и городе детства. Однако в нём кроется и намёк на трагедию целого народа. Поэтому представляется важным обращать внимание на исторический контекст произведения и уметь вчитываться в строки.