Образ Маши Мироновой самый трогательный женский образ в произведениях Пушкина. Её биография проста. Она выросла в семье армейского служаки, честного и порядочного человека. Её мать разделила судьбу его и воспитала Машу скромной, застенчивой девушкой. Они бедны, у Маши нет нарядов, мы знакомимся с ней на страницах повести, когда она выходит к обеду в простом ситцевом платье. Её волосы гладко зачёсаны и убраны в косу, как у простой крестьянской девушки. Маша тихая, даже робкая, она боится "тележного скрипа". В сё это описание предполагает в ней трусиху. Но на самом деле это не так. Маша сильная и мужественная, решительная и непреклонная, как все русские женщины Она отказывается стать женой Гринёва без благославения его родителей.. В ней хватает духовных сил противостоять напору Швабрина. Она решается ехать в Петербург искать справедливости и защиты чести и достоинства своего жениха. Она добивается свидания с самой царицей, освобождения и полной реабелитации Гринёва. В тяжёлой критической жизненной ситуации, потеряв отца и мать, пережив все ужасы разбойного нападения пугачёвского войска, претерпев домогательства Швабрина, она выходит из этго положения победительницей. Эта кроткая, скромная девушка не только Гринёва, но и своё и его счастье. Образ Маши Мироновой - это лучший образец настоящей русской женщины.
Если сможешь - сделай лучшим я заслужил (если ты так думаешь)
Іван Сила – видатний українець, важкоатлет. Він був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність.
працьовитість: Опинившись в місті Іван влаштовується вантажником на вокзал. І саме тут він проявляє свою силу: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу важко працювати та не стомлюватись.
Зовнішність Івана Сили: “Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. ”
Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування.
Івана у столиці вражало все, а найперше — рух. Усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. Зовсім не так, як у горах, де можна запросто прилягти на травичці й ігати, як повільно пливуть хмари.
Бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи.
упертість “Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.”
Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал.
зневага до алкоголю: В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. І взагалі, вів здоровий іб життя.
Віра в Бога: “Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже !»
Загибель Брякуса сильно вплинула на верховинця. Він до всього збайдужів, навіть втратив апетит.
В Івана аж потемніло в очах. Хоч і не мав з Маруською нічого, але вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився. Іван згадав її карі оченята, рівненький носик, точені губки, чорну косу до пояса — і всередині аж защеміло. А які вона готувала вареники!
Іван провів вуйка до потяга, передавши грошей батькам: «Хай мама зготують галушок зі шкварками для всієї вулиці». Зажурений, повертався він до цирку.
наполегливість, цілеспрямованість: Він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. Бо одне діло — гнути залізо, а зовсім інше — перемагати таких же силачів, як і сам.
Іван з легкістю виконував свої номери: «Залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях, «Зуби мамонта», «Залізний ніс». Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. Шокована публіка не шкодувала долонь.
Після того злощасного поєдинку в Лондоні у нього був кепський настрій. Він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася.
Человек не может обрести желаемое, что бросается ему в глаза.
Например, когда девушка, которая серьезно потратилась в этом месяце, каждый день путешествуя на работу, видит дорогую сумочку, которая ей не по карману, и в связи с этим у неё возникает неприятное чувство досады - это танталовы муки :-)
Тантал пытался скормить своего сына богам Олимпа. В наказание, он по горло заточен в озере, но не может выпить ни капли воды. А еще над ним раскинулись ветви с чудесными плодами, которые он не может сорвать.