Давно відійшли в минуле героїчні й прекрасні часи Давньої Еллади, але на згадку про них людям залишилися міфи, трагедії, вірші, героїчні поеми. Та залишаються в пам'яті людства славні герої Давньої Греції. Одним із них є титан Прометей.Мужній, сильний, волелюбний, він не може нікого залишити байдужим. Сміливий титан не злякався навіть самого Зевса і вирішив до людям. У цьому виявився його гуманізм і здатність до самопожертви в ім'я слабкіших від нього. Жодного стогону не зронив Прометей, зазнаючи нестерпних мук, жодного нарікання на свою долю. Мене дивує сила духу титана, його витримка і незламність.
Своєю поведінкою Прометей зумів розбудити людський дух. Він не просто подарував людям вогонь, а навчив їх володарювати на землі, зрівняв їх з олімпійськими богами. Окрім того, Прометей пробудив у людині незгасне прагнення до знань. Недарма полум'я прометеєвого вогню завжди кличе до відкриття нового і підкорення невідомого, незвіданого.
Образ Прометея, на мою думку, навчає цілеспрямованості на шляху до поставленої мети, вірності своїм ідеалам, любові до людей. А ще вселяє віру в те, що будь-яке зло буде покаране і добро й правда запанують на світі.
Приємно, що від Прометея залишилася людям ще одна красива згадка — каблучки. Адже саме він почав носити залізний перстень із вправленим у нього каменем від скелі, де зазнавав невимовних мук.
Як говорять легенди, у деяких областях Греції Прометея шанували як бога і становили на його честь дивовижне дійство — прометеї. Це було свято священного вогню, який запалювали в Академії (невеликому гаю, де любили розмірковувати філософи) і несли до Афін, щоб засвітити там нові вогні. Тому й живе на землі Прометеїв вогонь, що надихає людей на нові звершення.
Мне нравятся сказки А.С.Пушкина и я хочу рассказать об одной из них. Это сказка о царе Салтане и его сыне Гвидоне. В этой сказке говорится о положительных героях: царевне — лебеди, о Гвидоне, царице и о плохих героях: сватья баба Бабариха, ткачиха, повариха, которые пытались погубить Гвидона и его мать. Но смелая красивая лебедь всегда и во всем Гвидону и его маме. Мне она очень нравится. Во всех сказках Пушкина все сказочные персонажи очень интересные, красочные и всегда добро побеждает зло.