Олександр Андрійович Чацький – молодий чоловік, уже позбавлений дитинства, але досить дорослий для розуміння дурості та підлабузництва оточуючих. Він не бажає служити, але й не збирається стає чиновником. Такі судження лякають Фамусова настільки, що він зараховує головного героя якобинцам. Головний герой вважає, що можна стати шановною людиною, присвятивши себе, наприклад, науці.
Олександр Чацький – єдиний позитивний герой у творі. Він розумний, проникливий, глузливий. Герой здатний любити і відчувати пристрасть. Його почуття до Софії настільки сильні, що він не бачить у ній дурну і недалеку дівчину, яка ніколи не зможе його зрозуміти.
Однією з найважливіших рис його характеру є його волелюбність. Йому не потрібна підтримка натовпу, він ніколи не піде у нього на поводі. Його думка не популярна у фамусівському суспільстві настільки, що її навіть вважають божевільним.
Чацький – справжній патріот. Він щиро любить свою Батьківщину, захоплюється російським народом та російською мовою. Йому гидко, що стан дворян перетворив цю прекрасну мелодійну мову на суміш «французького з нижегородським».
Недоліки Чацького
Будучи дуже освіченою людиною, Чацький пильно помічає недоліки суспільства. За до своєї грамотної мови та гострого слівця він висміює вади оточуючих. Ось тільки робить він це даремно. Люди, що оточують його, набагато дурніші за героя і не розуміють сенсу його промов. Крім того, головний герой занадто гордий. Він не хоче приймати неповаги до себе, сердиться, коли його судження не роблять на публіку запланованої дії.
Незважаючи на всю свою об'єктивність і тверезість суджень, він, як і раніше, закоханий у Софію Фамусову і через палку любов не бачить усю обмеженість дівчини.
басне есть четыре персонажа, которых Крылов представил так: под Мартышкой он подразумевал Мордвинова, под Ослом – Завадовского, под Медведем – Аракчеева, под Козлом – Лопухина. Они не могли договориться между собой и поделить обязанности, поэтому решили поменяться местами. Басня Крылова «Квартет» представляет нам такую же картину. У зверей нет чтобы заниматься музыкой, однако они решили во что бы то ни стало «пленять искусством свет». Они считают себя опытными мастерами и профессионалами, хотя на деле собой ничего не представляют. От перемены местами ничего не меняется, и их также преследует неудача. Моралью этой басни являются слова соловья, которого звери позвали на подмогу. Он сказал, что для того чтобы заниматься каким-либо делом, нужно в первую очередь иметь какие-то знания и умения. А они (звери) в музыканты никак не годятся. Басня Крылова «Квартет», текст которой читается очень легко, заканчивается следующими словами: «Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье И уши ваших понежней…» В этих словах и заключается мораль.
Объяснение: