Пан Журден — головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — заможний торговець. У нього все є, але йому не вистачає родовитості. Журден страждає від того, що його рід — це міщани, торговці. Він бачить, що аристократія відіграє в суспільстві велику роль, і йому хочеться бути серед тих, хто, як йому здається, має вишуканий смак, гарну освіту, може вільно спілкуватися із королем. Щоб бути схожим на аристократа, пан Журден кидає всі свої справи, береться вивчати музику, філософію, вправляється у танцях і фехтуванні. Батько дорослої дочки, він, мов підліток, захоплюється обновами, вірить слову брехливого кравця, що завузькі панчохи, тісні черевики, костюм у квіточках — це саме те, що носять аристократи. Засліплений ідеєю стати шляхтичем, пан Журден знайомиться із графом-шахраєм Дорантом, пише ніжні листи, дарує коштовності маркізі-авантюристці Дорімені. Він вірить, що за до цих сумнівних знайомств упритул підійде до своєї найзаповітнішої мети — стане шляхтичем. Усі, кого пан Журден наблизив до себе, з ким подружився, намагаються створити навколо нього атмосферу вишуканості, значущості його персони, всіляко підтримують його ідею. Але все це блюзнірство спрямоване на те, щоб пан Журден оплачував нікому не потрібні уроки, послуги, поради.Та попри всю дивакуватість поведінки, пан Журден показує себе зовсім не таким дурним, як декому здається. Він типовий буржуа, а тому дуже добре знає ціну грошам; природний розум підказує йому слова до маркізи; він чудово розуміє, що свого часу не здобув гарної освіти і дозволив би себе відшмагати, «аби тільки знати все те, чого вчать у школі».Пана Журдена можна назвати типовим представником буржуазії, яка тільки- но почала зароджуватися. Невдовзі вона набере сили, оголосить останній бій феодальному дворянству і переможе.
Подробнее - на -
Объяснение:
Полное имя героя - Григорий Александрович Печорин:
"...сказал мне Григорий Александрович..."
Возраст Григория Печорина - 25 лет (на момент знакомства с княжной Мери, Бэлой, Вуличем и контрабандистами в Тамани):
"...в первый раз я слышал такие вещи от двадцатипятилетнего человека..." (на момент истории с Бэлой и княжной Мери)
О внешности Григория Печорина известно, что он - привлекательный молодой мужчина, который нравится женщинам:
"...он был вообще очень недурен и имел одну из тех оригинальных физиономий, которые особенно нравятся женщинам светским..."
У Григория Печорина стройное, но крепкое тело:
"...Он был среднего роста; стройный, тонкий стан его и широкие плечи доказывали крепкое сложение..."
У Печорина карие глаза, которые не смеются, когда он смеется:
"...карие глаза <...> они не смеялись, когда он смеялся!.."
У Григория Печорина темные усы и брови, но светлые волосы:
"...белокурые волосы, вьющиеся от природы..."
"... усы его и брови были черные..."
Объяснение: