Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра.
Думками він там, на батьківщині, серед рідних і близьких, знайомих і незнайомих, серед свого народу, за кращу долю якого він карається, мучиться, але не кається. Немає поетові життя без України. Вона його доля, пісня, розпука і надія, його найгіркі-ший біль і найсвятіша мрія. “Доля не шкодувала йому страждань, – пише І. Я. Франко, – але не жаліла і втіх, що били із здорового джерела життя”.
А найбільшою втіхою для поета була думка про світле майбутнє його України. Поет твердо вірив, що прийде час, коли на його багатостраждальній батьківщині
… розкуються заковані люди… … врага не буде супостата, а буде син, і буде мати… … в сім’ї вольній, новій.
Тому й не дивно, що Шевченко всією душею прагнув загибелі прогнилого кріпосницького ладу. А звідси – непохитна переконаність поета: незабаром “дні беззаконія і зла” відійдуть у минуле, стануть здобутком історії. Майбутнє уявляється поетові як чудова, квітуча нива, сповнена сонячного тепла і людського щастя. “Нехай житом-пше-ницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов’янська земля”, – писав поет в передмові до “Гайдамаків”. Ідея визволення батьківщини була завжди в центрі творчості Шевченка.
богатырь алеша попович имеет интересную биографию. родиной его был ростов. когда богатырь алеша попович рождался на свет, то гремел гром. еще будучи младенцем, он просит у матери, чтобы его пеленали не пленками, а кольчугой. совсем маленьким он просит благословения для того, чтобы идти гулять по свету. алеша, оказывается, уже может с конем и оружием (такое преувеличение характерно для былинного эпоса).
женился алеша попович на елене (аленушке, алене). интересно, что их имена похожи. в былине «алеша попович и сестра збродовичей» ему отрезают голову братья, потому что тот опозорил их сестру. есть варианты былины, где герой все же остается жив.
одной из самых популярных былин стала «алеша попович и тугарин». в ней описывается, как алеша побеждает злого богатыря тугарина в бою в киеве. тугарин окружен змеями, дышащими огнем. его конь имеет крылья. согласно былине, тугарин угрожает алеше расправой в виде удушения дымом, сгорании в огне и другими и изощренными способами вплоть до проглатывания живьем. поэтому перед боем алеша попович просит у бога послать дождя, чтобы нейтрализовать все способности злодея. и бог оказывается милостив. когда богатырь побеждает тугарина, то он разбрасывает его труп по полю.