Стихотворение «Чудная картина», написанное в 1842 году, относится к раннему периоду творчества А. Фета.Автор представляет чудную картину, а не движение зимы, поэтому он использует много эпитетов: «чудная картина» , «белая равнина» , «небес высоких» , «блестящий снег» , «саней далеких» , «одинокий бег» . Они передают величественность и необъятность русских полей.Есть в тексте и аллитерация. В первом четверостишии выделяется сонорный звук р, а во втором - с, создающий ощущение света.
Я думаю, что в произведении нет мотива одиночества, потому что лирический герой, хотя и едет по одинокой, никем не протоптанной дороге, но не перестает любоваться и блестящим снегом, и полной луной, и светом небес.
Русская литература знала немало великих поэтов, воспевших красоту родной природы. И особое место занимает Афанасий Фет – поэт, ценитель «чистого искусства», показавший важность каждого явления природы, каждого мгновения жизни. Творчество Фета пропитано любовью к природе. В каждом слове мы можем почувствовать трепетное отношение поэта к ее красоте. Мы не можем не дивиться тому, как прекрасна природа у Фета во всей переливчатости красок, звуков, благоуханий, как прекрасен человек во всей сложности его душевных порывов, в силе его привязанностей, в глубине его переживаний. Пейзажная лирика составляет основное богатство лирики поэта. Фет умеет увидеть и услышать в природе необычайно много, изобразить ее сокровенный мир, передать свое романтическое восхищение от встречи с природой, философские раздумья, рожденные при созерцании ее облика. Фету присуща удивительная тонкость живописца, многообразие переживаний, рожденных от общения с природой. В основе его поэтики — особая философия, выражающая зримые и незримые связи человека и природы. В каждом своем стихотворении Фет с филигранной точностью описывает мельчайшие детали картины природы, будто рассматривает полотно живописца:
Зореліт летів крізь колонізоване скупчення:
а) Верон;
б) Галун;
в) Сергон;
г) Альфа.
2. Зореліт здійснив вимушену посадку, тому що не працювала:
а) система охолодження та ізоляції;
б) система опалення;
в) система навігації та міжзоряного зв’язку;
г) система постачання пального.
3. Приземлившись, корабель:
а) залишився неушкодженим, але без зв’язку;
б) перегрівся й вибухнув;
в) розвалився на частини;
г) не мав пального для подальшого польоту.
4. На незнайомій планеті тварини, які населяли планету, були:
а) такими ж, як на Землі;
б) без очей і без вух;
в) усі синього кольору;
г) ручними й лагідними.
5. Кліві підібрав біля корабля:
а) контейнер із провізією;
б) поштову сумку;
в) аварійний довідник;
г) рушницю.
6. Головному герою довелось захищатися:
а) від роботів цієї планети;
б) від рослин, які пожирали все живе;
в) від людей — мешканців цієї планети;
г) від хижих звірів.
7. У чому виявляється відповідальність Кліві, відданість професії?
а) Йому вдалося зберегти сумку з поштою;
б) він зібрав усі залишки зорельота;
в) він намагався налагодити зв’язок, щоб попередити про небезпеку;
г) герой про всякий випадок у першу чергу заховав пошту в надійному місці.
8. Лерой провів на планеті З-М-22:
а) один день;
б) три дні;
в) тиждень;
г) місяць.
9. Головний герой уникав небезпеки:
а) сховавшись у кущах;
б) сховавшись у печері;
в) уявляючи себе різними об’єктами, страшними для нападників;
г) пірнувши в озеро.
10. Опинившись у безвихідній ситуації (у кільці хижих звірів), Кліві уявив себе:
а) вогнем;
б) водою;
в) снігом;
г) піском.
11. Стихія, яка загасила вогонь уяви героя,— це був:
а) природний дощ на планеті, де перебував герой;
б) сезонний ураган;
в) пожежогасильна установка зорельота;
г) запах думки хижаків.
12. Передача думок на відстані, читання чужих думок називається:
а) депортацією;
б) антипатією;
в) телепатією;
г) телепортацією.