Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.
После того как отец и мать умерла детям пришлось взвалить на себя все тяготы и невзгоды от жизни.Они хоть и были маленькие,но усердно учились различным умениям у взрослых.Потом,когда подросли,стали делать всё сами.Скотину кормили,сажали картошку и делали все работы по дому.Настя все время что то делала по дому,варила и убиралась,а Митраша бывал на всех собраниях,и наверное что то смекал. Они были трудолюбивые.Всегда,когда колхоз начал собирать картошку или что то другое,то Настя и Митраша всегда были там.Но часто бывало что отцовский задор настигал Митрашу.Он помнил как отец наставлял мать,и пробовал также наставлять Настю.Они немного ругались,но тут же когда она погладит его по затылку,отцовский задор покидал Митрашу.
Интересный вопрос! Отсутствие света однозначно определяется как тьма. А его наличие дать определенный ответ не позволяет. Исходя из волновой структуры света можно ответить, что наличие света есть чистый свет. А исходя из квантовой получается, что наличие света означает лишь его присутствие в тьме. Вывод--тьма абсолютна, свет относителен. Переходя к духовным понятиям света и тьмы мы видим то же самое-зло абсолютно, добро относительно. Тоже самое можно сказать и о Вере, Знаниях и многих других понятиях.
Объяснение:
Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомились із твором Астрід Ліндгрен "Міо, мій міо". У цьому творі розповідається про пригоди одного хлопчика в Далекій країні. Ця книжка захопила мене з перших сторінок, як і інші твори цієї майстрині слова.
Головні герої казкової повісті постійно борються зі своїми страхами, мають жагу справедливості, за яку активно борються. Міо одержує перемогу над Като, діти стають вільними. Усі повертаються додому, а у країні панує щасливе життя. Мені сподобалось, що твір має щасливий кінець, адже це породжує віру у те, що і в нашому світі добро нарешті переможе зло.