Объяснение:
1. Для кого написана книга "Пригоди Тома Сойєра"? (Марк Твен неодноразово повторював, що "Пригоди Тома Сойєра"— книга для дорослих. Але ж герой повісті хлопчик-підліток. І сам автор знав, що його книгу полюбили діти в Сполучених Штатах і за кордоном. Читав він "Пригоди Тома Сойєра" і своїм дітям. Проте Марк Твен був правий, коли говорив, що його твір — не весела дитяча повість, а привід для серйозних роздумів.)
2. Герой Марка Твена не ледар і не бешкетник. (Том Сойєр — звичайний хлопець. Таких як він зустрінеш у кожному дворі, на кожній вулиці чи в кожному класі. Том розумний і кмітливий. Йому просто нікуди подіти свою енергію у сірому і нудному провінційному містечку. Дорослі забули, що вони й самі колись були дітьми. Школа, дім, недільна школа, церква — це і все, чим заповнене життя ровесників Тома Сойєра. Хоча іноді вони оживають, сміються з витівок Тома. фарбують йому паркан, дізнаються про його пригоди. А Том Сойєр, на мою думку, живе своїм вигаданим ним життям. Він утік від набридливих повчань дорослих за місто, на безлюдний острів. І почувається серед природи зручніше і затишніше ніж у місті.
Саме ця незалежність і уміння фантазувати, знаходити собі цікаві пригоди приваблюють мене у героєві повісті Марка Твена. Він — не ледар. Том Сойєр не проти роботи, він проти нудної і марної роботи. А всі його "бешкети", можливо, від надмірного почуття гумору. Але ніколи не вважаюся серйозною вадою.)
3. Справжні кумири не блякнуть з роками. ("Пригоди Тома Сойєра" побачили світ 1876 року. Минули роки й десятиліття. Багато чого відбулося за цей час і в Сполучених Штатах, і у світі. Однак "Пригоди Тома Сойєра" продовжують читати мільйони читачів. Як і раніше, ровесники Тома захоплюються його незалежним характером, його витівками, які були дитячим протестом хлопчика проти сірого і нудного життя провінційного містечка і фальшивих взаємин дорослих. Вірю, що й для мене він залишатиметься літературним другом, улюбленим героєм.)
ответ:
объяснение:
большая часть торжественных од ломоносова была написана
по случаю дней восшествия на престол того или иного монарха,
отмечавшихся ежегодно:
анне иоанновне, иоанну антоновичу, елисавете петровне, петру iii,
екатерине ii.
оды заказывались правительством, и их чтение составляло часть
праздничного церемониала.
похвальная ода представлялась ломоносову наиболее удобной
формой беседы с царями.
в каждой из них поэт развивал свои идеи и планы, связанные с
судьбами государства.
большая часть од была адресована елизавете петровне.
это объясняется не только тем, что с ее царствованием совпали
двадцать лет жизни самого поэта, но и тем, что она была дочерью
петра i, которой, по мнению ломоносова, прежде всего надлежало
продолжать дела отца.
"ода на день " написана в 1747 г.
отмечалась пятая годовщина воцарения елизаветы.
в этот же год елизавета петровна утвердила новый устав и штаты
академии наук, вдвое увеличив количество средств на её нужды.
ломоносов возлагал на данный устав большие надежды в деле
распространения просвещения в россии.
закончились
военных
зрителям
Праздничным салютом закончились торжества по всей стране