Задание 2. Анализ и интерпретация Прочитайте отрывок из сказки были М.М. Пришвина «Кладовая солица».
С тех пор уже лет, может быть, диести эти ель и сосна вместе растут. Их корни с малолетства
сплелись, их стволы тянулись вверх рядом к свету, стараясь обогнать друг друга... Деревья разных
пород боролись между собой корнями за питание, сучьями - за воздух и свет. Поднимаясь все выше,
толстея стволами, они впивались сухими сучьями в живые столы и местами насквозь прокололи
друг друга. Злой ветер, устроив деревьям такую несчастную жизнь, прилетал сюда иногда покачать
их. И тогда деревья так стонали и выли на все Блудово болото, как живые существа, что лисичка,
свернувшаяся на моховой қочке в клубочек, поднимала вверх свою острую мордочку. До того
близок был живым существам этот стои и вой сосны и ели, что одичавшая собака в Блудовом
болоте, услыхав его, вышла от тоски по человеку, а волк выл от неизбывной злобы к нему.
ответьте на вопросы:
41. Какими словами писатель рисует борьбу ели и сосны? Выпишите их из отрывка. Их стволы
тянулись вверх рядом к свету, стараясь обогнать друг друга.
2. Как они ведут себя? И тогда деревья так стонали выли.
3. Как называется это образное средство языка? |
4. Зачем писатель наделяет явления природы признаками живых существ? Потому что они боролись
Как живые

👇

Увидеть ответ

Ответ:

Діанагрeк

02.08.2021

1 жестко , их стволы

тянулись вверх рядом к свету, стараясь обогнать друг друга

2 плохо , и тогда деревья так стонали выли.

3 как-то

4 потому что они боролись

Объяснение:

4,5(72 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

ProgramAkkaunt

02.08.2021

Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала важке підневільне життя жінок-кріпаків. Не стала винятком і повість» Інститутка", де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катерини, бабусі. Життєрадісним характером, волелюбністю і оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла у чужих людей. У десять років її забрали до панського двору і примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. А одного разу панночка мало не задушила свою покоївку. Устина покірна мовчки терпить всі знущання. Хоч дівчина і підкоряється панам, але весь час мріє про свободу: «коли б воля, заспівала б так, щоб і в селі звучало...» звільнилася вона від кріпосної неволі, коли Прокопа звільнив її. І хоча їй і в місті доводилося важко працювати, але вона відчувала себе щасливою. Устина була безмежно вдячною Прокопу за те, що він звільнив її з кріпацтва. На відміну від Устини, Катерина була вільною козачкою. Вийшовши заміж за кріпака Назара, змушена була працювати на панів. Спочатку вона догоджала їм, намагалася роботою заслужити подяку. А натомість-закиди шматком хліба, їй не дозволили навіть побути біля хворої дитини. Після смерті немовляти Катерина перестає коритися панам. Вона сміливо заявляє: "Тепер я вже не боюся вас! Хоч мене живцем з'їжте тепер!"Вона дуже сумує за дитиною, життя для неї стало безглуздим, безрадісним. Катерині не вистачає сили волі, стійкості і наполегливості. Вона "...не захотіла в світі жити", покінчила життя самогубством. Трохи в іншому плані описана бабуся. Вона зовсім примирилася зі своїм підневільним становищем. На питання Устини, чи залишиться Бабуся в цьому пеклі і далі буде терпіти знущання, старенька відповіла: "і буду терпіти, пташка!"Хоч бабуся і покірна панам, у неї не зникли такі людські риси, як справедливість, чесність, почуття власної гідності. Вона завжди говорила спокійно, ходила тихо, не метушилася, не звертала уваги на лайливе слово панночки: «як не лає, як не кричить на неї пані, - бабуся не лякається, не метушиться...» ось такі вони - чесні і працьовиті, щирі і волелюбні жінки-кріпаки-героїні повісті "Інститутка". Цими образами Марко Вовчок показала моральну перевагу кріпаків над панами, підтвердила готовність Катерини та Устини дорогою ціною заплатити за свободу і незалежність. Прокоп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти свавілля поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю і схопила за волосся Устину, терпінню його прийшов кінець. Прокіп схопив збожеволілу панночку за обидві руки і рішуче заявив: "досить, пані, досить!.. Цього вже не буде! Досить!"Він грізно застерігає і пана, щоб той не підходив, так як відчував, що здатний вчинити розправу над ненависними Панами. Назар теж ненавидить панів, хоче втекти звідси. Втечу він вважає єдиним отримання свободи. Чесність, щирість, почуття власної гідності Назара і Прокопа. В образах селян втілені типові риси більш свідомої частини закріпаченого селянства. Щоденні знущання панночки над кріпаками впливають на Прокопа. Він глибоко переживає за долю кріпаків, за своє власне життя. "А Прокоп ніби ніч темна ходить", він усвідомлює необхідність переходу до рішучих дій, але боїться за долю Устини. Саме це і стримує його. Назар в чомусь поступається Прокопу. Він так відкрито не виступає проти панів, не заступається за дружину, не відстоює її право доглядати за хворою дитиною.

4,8(55 оценок)

Ответ:

mcmorgana

02.08.2021

. Роберт Шеклі народився 16 липня 1928 в Нью-Йорку

2. Після закінчення середньої школи він їде в Каліфорнію: він пробує свої сили в якості розсильного, буфетника і навіть садівника. З 1946 по 1948 рік Шеклі служив в армії США в Кореї, де був редактор полкової газети.

3.У 1957 році Шеклі одружився з Зіве Вітней, і вони продовжують жити в Нью-Йорку до кінця 1960-х років, опісля переїжджають з дочкою Еліссою на острів Ібіца, який Шеклі описував як "недоторканий сучасною цивілізацією".

4.У квітні 2005 року письменник відвідав Україну на за організаторів конвенту "Портал-2005".

5.Проте в Києві знаменитому фантастові стало погано: його доправили в приватну лікарню. Письменник не зміг заплатити приватній клініці "Борис" за своє лікування та перебування, — його борг зріс до 50 тисяч гривень (за тодішнім курсом — 10 тисяч дол.). Утім було зібрано достатньо коштів, щоб погасити борги. Коли Робертові Шеклі покращало, його доправили на батьківщину.

6.Уже після повернення в США стан письменника стабілізувався, проте останнім часом йому знову стало гірше і 9 грудня 2005 в приватній лікарні в Поукіпсі (штат Нью-Йорк) він помер.

7.Роберт Шеклі — лауреат премій "Мандрівник-97" і "Малий Золотий Остап-97"

Объяснение:

4,4(17 оценок)

Это интересно:

Хобби-и-рукоделие

15.11.2020

Как сделать бретельки для платья без бретелек...

Искусство-и-развлечения

21.12.2020

Сделайте свой костюм привидения легко и быстро!...

Компьютеры-и-электроника

10.04.2023