головні вимоги класицизму: найвище має бути поставлений розум, якому повинні підкоритися фантазія і почуття як за формою, так і за змі; стиль повинен бути витончений, але простий і вільний від пафосу й тріскучих висловлювань. нікола буало-депрео, поет, теоретик класицизму поміркуємо разом. чому у європі існували різні стилі одночасно?
одночасно з бароко у мистецтві широкого розвитку набув новий стиль — класицизм. як явище, він почався в епоху просвітництва — часу радикальних змін в усвідомленні людських і соціальних цінностей і правил поведінки в суспільстві. на перший план вийшли поняття прав людини, захист цих прав, боротьба за свободу віросповідання і слова. у мистецтві класицизм сформувався як антагоністичний напрямок по відношенню до пишного та віртуозного мистецтва бароко. основною ідеєю класицизму в мистецтві було звернення до античності як зразка і впровадження головних традицій високого відродження в сучасному житті.
історична довідка
виникнення класицизму пов'язано з італією, яка була центром ідейно-теоретичних досліджень в області становлення в архітектурі і в мистецтві нових принципів. саме в італії і насамперед у римі були зосереджені основні пам'ятники античності, які протягом століть не переставали впливати на творчість архітекторів. у середині xviii ст., в усіх країнах європи, особливо помітно у франції та ії, відзначилося посилення елементів капіталізму в економіці і відповідно зміцнення буржуазії в політичному житті держав. ідейною основою буржуазії була філософія освіти. в галузі мистецтва велися пошуки нового стилю, який повинен був відобразити мету й ідеали буржуазії. форми античного мистецтва найбільше відповідали буржуазним уявленням про новий стиль. зростаючий інтерес до античності посилив негативне ставлення до бароко. це було друге повернення вивчення та освоєння античної спадщини (перше було в епоху відродження). у xviii ст. на зміну ідеалам епохи бароко, з її пишністю й урочистістю, приходить новий стиль життя, заснований на природності й простоті.
цьому стилю притаманне сприйняття світу як розумно побудованого механізму, громадянський пафос, віра в силу розуму, чіткість і ясність моральних та естетичних оцінок. твори класицизму вирізняли логічне розгортання сюжету, стриманість почуттів, раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів), правильність форм, ясність і простота змісту. герой творів майстрів класицизму не був вільним у власних діях, а підкорявся суворим нормам. серед почуттів на першому місці для нього були почуття обов’язку, тобто суспільні інтереси, які були важливіші за особисті прагнення.
класицизм (лат. — зразковий) — це художній стиль і естетичний напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі xvi ст. батьком цього стилю в архітектурі прийнято вважати видатного італійського, венеціанського архітектора андреа палладіо. свій розквіт цей стиль досягає у франції у xvii ст. у середині xviii ст. виник новий напрям класицизму — академізм, із прагненням до ясності й простоти, відображенням ідеалу «природної людяності». у деяких країнах класицизм зберігав свої позиції аж до першої чверті xix ст.
