Мне в рассказе Тургенева "Муму" не интересны ни Капитон, ни Татьяна, ни Гаврила. Это второстепенные персонажи, которые играют лишы вс роль. В частности история с прачкой Татьяной показывает отношение Герасима к пьянству, его моральные качества. Капитон -горький пьяница, так его называет автор, хотя сам он себя считал обиженным и неоцененным по заслугам. Барыня из каприза и Может быть желая перевоспитать его, решила женить Капитона на Татьяне. Татьяна была в красавица, но тяжелая работа прачки быстро уничтожила ее красоту. Между тем, Герасим все равно относился к ней с уважением и ухаживал, оказывая всяческие знаки внимания.
Поэтому чтобы отвадить Герасима Татьяну показали пьяницей и когда Герасим это увидел, он сразу к ней охладел. Гаврила был дворецким, он был женат и обладал утиным носом. Это верный служака, который во всем подчинялся барыне.
Рассказ написан в художественном стиле с использованием элементов разговорного стиля.
Раскрывая характер героев при контрастного изображения, Чехов широко использует разнообразные стилистические приемы: антонимы, сравнения, метафоры, аллитерацию, синтаксическую антитезу, многократное повторение союза «а».
На протяжении рассказа меняется речь героев: в начале повествования автор вкладывает в уста героев разговорную лексику («голубчик», «батюшки»), которая сменяется во второй части на официально-деловое обращение.
Как врач, как писатель, как человек, Чехов вскрывает в своем произведении духовные болезни общества, призывая «по капле выдавливать из себя раба».
Іван Сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на Землі у минулому столітті. Про цю людино було знято фільм та написано О. Гаврошем твір, що має назву «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті Івана.
Іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. Саме у місті почалися його справжні пригоди. Тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. На вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом Микулцею, якого благородно врятував від побиття. Іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
Визначною подією у житті Сили стає знайомство з Доктором Брякусом. Саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. Завдяки цьому знайомству Іван і став спортсменом. Проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «...він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». Це дає нам усвідомити, що Іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
Чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. Але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. Іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.