«Сатирикон» охотно использовал источники народного творчества: ярмарочный комизм, четверостишия в стиле частушек, которые Потемкин и Князев собирали по деревням. Если у Князева частушки служат «опрощению» поэзии, то у Потемкина, особенно в «Герани», с народного стиля вводятся очень живые комические мотивы в описаниях жизни петербургского простонародья («Жених»).
Не пил он сивухи,
Но пил понемножку,
Медную в ухе
Носил он сережку.
Здесь комическое достигается введением в стихи языка и повадок простого народа: писаря, ремесленника, рабочего, мелкого торговца и т.п. Такая поэзия, типично городская и комично-добродушная, предвосхищает жанры, которые разовьются в 20-е годы.
ответ:955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин.
Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа Ольга тілом і душею.
Після хрещення Костянтин сказав Ользі, що хоче одружитися І нею. А та відказала, що це неможливо, адже він сам хрестив її й назвав дочкою. Засміявся цар і сказав, що вона його перехитрила.
Повернувшись додому, Ольга радила синові Святославу прийняти и хрещення. Той не слухав, говорячи, що воїни його не зрозуміють, будуть насміхатися. Хоч Святослав і залишився язичником, проте нікому не забороняв хреститися. Ольга ж любила свого сина й молилася за нього.
Объяснение: