Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.
1. Отличительной чертой лирики Тютчева было то, что поэт не стремился переделывать жизнь, а пытался понять ее тайны, ее сокровенный смысл. Именно поэтому большую часть его стихотворений пронизывают философские мысли о таинственности Вселенной, о связи человеческой души с космосом.
2. Человек, как часть природы, стремиться к слиянию с ней, так как только в гармонии с природой он может быть счастлив. Природа у Тютчева — это не просто пейзажная зарисовка, это могучие стихии, космос и хаос, которые противостоят друг другу.
3. хз
4. У Некрасова любовь предстает в сложном переплетении прекрасного, возвышенного и житейски обыденного. Недаром же его любовную лирику зачастую сравнивают с пушкинской. Но у Пушкина героиня - объект лирических чувств, существует как некий прекрасный идеал, лишенный конкретных черт, а вот у Некрасова «лирическая героиня» - это «второе лицо» стихотворения, она всегда существует рядом с героем - в его воспоминаниях, в его диалогах с ней - не просто как идеал, а как живой образ.
Особенно это заметно в элегии «Ах! что изгнанье, заточенье!» , относящейся к так называемому «панаевскому» циклу, навеянному воспоминаниями о любви Некрасова к Авдотья Яковлевна Панаевой. Здесь передано противоречивое и одновременно светлое чувство: в нем переплелись «ревнивая печаль» и желание счастья любимой женщине, уверенность в негасимой взаимной любви и трезвое сознание невозможности вернуть ушедшее счастье.
Объяснение: удачки