Эпитеты: вороного коня, спелую рожь, мучная пыль, серой коркой, быстрые глаза, сердитый старик, свекольной ботвы, чёрствого хлеба, сладкую морковку, молчаливый, недоверчивый, соседский мальчишка, позеленевшие патроны, зима тёплая, мокрые вороны, мельничного лотка, в рыхлый снег, злорадного окрика, удивительные дела, в голых деревьях, печных трубах, пронзительный ветер, тонкий и короткий свист, колючий мороз, толстые брёвна, злой мужик, в чистом небе, чёрные ивы,теплый хлеб с румяной коркой, рыхлые тучи, горячие солнечные пятна, буханка свежего хлеба, звонкие березовые дрова, колючий (лютый) мороз, вороной конь.
“Золотий жук” ознаки детективу
наявність таємниці, пов’язаної із злочином (чи справді є якісь скарби сховані піратом, таємничі обставини за яких пірат Кідд вбив своїх спільників)
головний герой – детектив-непрофесіонал Легран (відлюдник-натураліст),
наявність друга і помічника сищика; (поруч з Ленграном є друг-оповідач);
детально описано думки головного героя;
серію доказів читач отримує одночасно із головним героєм;
передбачуваність фіналу. В кінці Легран детально пояснює як він розшифрував криптограму та знайшов місце скарбу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolotiy-zhuk-analiz
Н.В.Гоголь "Ревизор"