Приблизно в той же час були написані перші вірші Симонова, а надрукували його твори вперше в 1936 році.
Після отримання вищої освіти в Літературному інституті імені Горького (1938) і закінчення аспірантури, вирушив на фронт у Монголію.
Творчість і військова кар'єра
У 1940 році була написана перша п'єса Симонова "Історія одного кохання", а в 1941 році — друга – "Хлопець з нашого міста".
Навчався Костянтин Симонов на курсах військових кореспондентів, потім, з початком війни, писав для газет "Бойове знамено", "Червона зірка".
За все життя Костянтин Михайлович Симонов отримав кілька військових звань, найвищим з яких стало звання полковника, присвоєне письменникові вже після закінчення війни.
Одними з відомих військових творів Симонова стали: "Чекай мене", "Війна", "Російські люди". Після війни в біографії Костянтина Симонова настав період відряджень: він їздив в США, Японію, Китай, два роки жив у Ташкенті. Працював головним редактором "Літературної газети", журналу "Новий світ", входив до складу Союзу письменників. По багатьом творам Симонова були зняті фільми.
Смерть і спадщина
Помер письменник 28 серпня 1979 року в Москві, а прах його був розвіяний, згідно із заповітом, над Буйничским полем (Білорусія). Його ім'ям названі вулиці в Москві і Могильові, Волгограді, Казані, Кривому Розі та Краснодарському краї. Також у його честь названа бібліотека в Москві, встановлено меморіальні дошки в Рязані і Москві, названі його ім'ям теплохід і астероїд.
«Встреча Олега с кудесником» — акварель Виктора Васнецова. Написана в 1899 году в рамках цикла иллюстраций к «Песни о вещем Олеге» А. С. Пушкина.
В оформлении поэмы Васнецов заимствовал мотивы древнерусских традиций оформления книг. Помимо собственно иллюстраций, Васнецов разработал буквицы, композиции, заставки. Цикл «Песнь о вещем Олеге» Васнецова оказал значительное влияние на развитие русской книжной иллюстрации, в частности на Ивана Билибина и художников объединения «Мир искусства».
Объяснение: