ответ:
в поэме «медный всадник» пушкин в образной форме противопоставляет государство олицетворенное петром первым и обычного человека с его желаниями и потребностями.
во вступлении к поэме мы можем видеть петра-реформатора, «полного великих дум» , который сумел покорить стихию и построить петербург, который затмил даже москву. петербург и поныне воспринимается как памятник петру великому.
но все-таки петр поступил иррационально и несколько необдуманно, построив город не в самом благоприятном месте. он не смог до конца покорить стихию буйной реки. и она уже не раз проявляла свой нрав. так и в судьбе евгения нева сыграла роковую роль.
петербург был великолепен и прекрасен для людей высшего света, но он часто губил людей, не обличенных властью, людей, не имевших достатка. так и все реформы петра были направлены на улучшение жизни знати. маленького человека они не затрагивали, а то и вовсе могли погубить.
в поэме евгений встречается с медным всадником - образом петра, который за минувшее время претерпел изменения. из царя-реформатора он превратился в каменного истукана, при виде которого невольно начинаешь испытывать тревогу. и для евгения эта встреча оказалась плачевной. ему начинает казаться, что медный всадник пытается его догнать и уничтожить.
таким образом, петр имеет несколько воплощений, но некоторые из них могут сломать и погубить «маленького» человека.
объяснение:
“Листівка з видами міст” аналіз
Автор – Джанні Родарі
Рік написання – 1960
Збірка – «Вірші про небо і землю»
Жанр – вірш
Рід – лірика
Тема – розповідь про красу Італії та життя її простих людей, про листівки як символ широти сприйняття світу
Ідея – автор закликає «дивитися за картинку», не тільки насолоджуватися гарними краєвидами та чудовою архітектурою, а й перейматися долями інших людей.
Головна думка “Листівки з видами міст”:
Уславлення краси й різноманітності світу, прагнення до його відкриття та пізнання.
Висловлення співчуття простим трудівникам, чиєю працею створюється усе багатство.
Наголошення на необхідності соціальної справедливості та вмінні підходити до оцінки життєвих явищ різнобічно.
Ліричний герой вірша “Листівки з видами міст” вміє цінувати красу, відчуває неосяжність світу, прагне до його відкриття, співчуває знедоленим, хоче справедливості, небайдужий, до всього намагається долучитися сам, хоче іншим до зрозуміти, що за працю повинна бути гідна винагорода.
Настрій вірша – радісний, піднесений, змінюється на сумний.
“Листівки з видами міст” художні засоби
Епітети: «блискучі»,«безжурні», «славетні», «розкішні»
Метафора: «Венеція-краля»
Анафора: «Хто…»
Антитеза: Скаче – плаче, робить – байдикує
Перелічення: «Рим – Колізей, Капітолій і Форум…»
Риторичні запитання: «А глянь за картинки – чи так воно вийде?», «Чи справді в Венеції тільки й роботи – Гондоли ганять і співать без турботи?», «Чи справді безжурні неаполітанці Тільки те й знають, що гулі і танці?»
Інверсія: «Купує в Італії кожен турист», «Не вірю я…», «Хай сам я побачу»
Антитеза у вірші “Листівки з видами міст” є центральним художнім засобом у творі. Цей вірш можна поділити на 2 частини:
1 – У першій розповідається про визначні місця Італії
2 – У другій – роздуми ліричного героя про життя італійців, бажання самому дізнатися правду. Тобто, автор підкреслює, що за гарними картинками приховане суворе життя.
Які проблеми людського життя порушує автор Джанні Родарі?
Любов до рідної землі, людей
Тяжкої долі простої людини
Соціальної несправедливості
Краси – реальності (Буденності)
Родарі вбачав необхідність подолання прірви між інтелігенцією і народом, привертав увагу до громадянського обов’язку митця.
Що символізує “Листівка з видами міст” у поезії Джанні Родарі? Листівки є символом широти світу, прагненням пізнати його.
Про що розповідають “Листівки з видами міст”? Розглядаючи листівки з видами міст, ми відчуваємо неосяжність світу, його звабливість, прагнемо до його відкриття та дослідження.
2) До 1880 года Чехов считался юмористом, писатель боролся с «пошлостью пошлого человека», с ее разлагающим влиянием на души людей и русскую жизнь в целом.
3) Главными темами его рассказов стали проблема деградации личности и философская тема смысла жизни.