бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві xvi-xviii сторіч, започаткований в італії. основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. в україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці xvi-початку xvii сторіч народжується українське бароко. визначною його рисою є використання традицій народного мистецтва та широка демократизація сюжетів. українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптуі та театрі україни того часу. серед того, що дійшло до нас у стилі українського бароко, слід відзначити архітектуру духовної академії у києві (й. шедель), ковнірського корпусу в києво-печерській лаврі (с. ковнір), надбрамної церкви кирилівського монастиря у києві (і. григорович-барський); церкви св. юра у львові (б. меретин); картини художників і. рутковича, й. кодзлевича, г. левицького, а. голика, ікони та розписи невідомих художників у церквах та монастирях; літературні твори к. саковича, і. величковського, м. смотрицького, і. галятовського, а. радивиловського, г. кониського, т. прокоповича, д. туптала, г. сковороди, м. довгалевського та інші. в умовах запорізької січі українське бароко поєднується з аскетизмом козацького життя, з військово-оборонними функціями споруд, набирає стриманої урочистості і одержує назву „козацького бароко”. запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами запоріжжя. переважно це були будівлі монастирів та церков. так, наприклад, 1764 року у місті ромни на кошти кошового отамана м. калнишевського було побудовано величну споруду церкви покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування братського і микільського монастирів у києві, а також найбільш шанованого на запоріжжі межигірського монастиря під києвом. усі гетьмани славного війська запорізького, в першу чергу іван мазепа, були фундаторами монастирів, чимало коштів втрачали на їх розбудову. серед цих монастирів гадяцький, густинський, мгарський, рихловський та деякі інші. з ім’ям козацького полковника якова лизогуба, великого землевласника, пов’язане будівництво збереженої до сьогодні полкової канцелярії у чернігові. звичайно, фундуючи монастирі, церкви, будуючи адміністративні приміщення, козацька старшина мала на увазі перш за все досягнення своїх особистих або станових цілей, та збережений у цих пам’ятках дух народу, дійшовши до нас, промовляє про речі загальнолюдські, про велику силу мистецтва. промовляє він також про талантнароду, що втілився в галузі архітектури у високий стиль козацького бароко.
Внешность:цитата "боец был немногим выше среднего роста и казался скорее хрупкого, чем крепкого телосложения" и "красивое, потемневшее от загара лицо молодого человека лет двадцати пяти, обрамленное короткими светлыми волосами.
Поступки:Это же рыцарь)Так что они наверняка только благородные,он единственный, кто, сжалившись над слабым стариком ростовщиком Исааком, уступает ему место у очага; анонимно вызывает на бой рыцаря Храма непобедимого Буагильбера; заступается за честь сына Седрика (то есть за свою собственную, но опять же анонимно Исаака от ограбления и смерти; побеждает в нескольких поединках рыцарей-тамплиеров; сражается вместе с Ричардом Львиное Сердце; принимает участие в крестовом походе красавицу Ревекку, на протяжении романа не изменяя рыцарским понятиям чести. Идеальный мужчина)
3.Отсюда вытекает характер: верный, добрый,воспитанный,чтит традиции.
4.Ну это я не знаю,но я уверена что хорошо
5.Я отношусь к этому персонажу с симпатией,так как он идеален для тех времен,красив,умен,уверенный в себе,защищает слабых бес Безмерно любит Ровену ),вере ей до конца романа.