1. Слепцов открывает дверь на веранду.
а) он слышит скрип половицы, звук открывшейся двери;
б) он видит блеск цветных стекло, песок на льду, ледяные
сосульки, снежные сугробы; парк вдали
в) он чувствует холод от сильного мороза.
2. Слепцов шагает по тропинке.
а) он видит, как блестит снег, собачьи следы, столбы мостика
б) он вспоминает своего сына
в) он удивляется тому, что он жив.
3. Горе Слепцова: он только что похоронил своего сына.
4. Слепцов сворачивает с тропы
а) он видит замерзшую реку, столбы дыма из труб, церковный
крест
б) он слышит, как колют дрова
в) он снимает головной убор и прислоняется к дереву.
Герой пребывает в печали и тоске по умершему сыну. Его
душевное состояние тяжелое, его обуревают горе и страдания, тягостные мысли и воспоминания. Поэтому он удивляется, что сам до сих пор жив, что не умер вместо своего маленького сына. Поэтому он и идет по снегу, чтобы увидеть церковный крест.
1. Слепцов открывает дверь на веранду.
а) он слышит скрип половицы, звук открывшейся двери;
б) он видит блеск цветных стекло, песок на льду, ледяные сосульки, снежные сугробы; парк вдали
в) он чувствует холод от сильного мороза.
2. Слепцов шагает по тропинке.
а) он видит, как блестит снег, собачьи следы, столбы мостика
б) он вспоминает своего сына
в) он удивляется тому, что он жив.
3. Горе Слепцова: он только что похоронил своего сына.
4. Слепцов сворачивает с тропы
а) он видит замерзшую реку, столбы дыма из труб, церковный крест
б) он слышит, как колют дрова
в) он снимает головной убор и прислоняется к дереву.
Герой пребывает в печали и тоске по умершему сыну. Его душевное состояние тяжелое, его обуревают горе и страдания, тягостные мысли и воспоминания. Поэтому он удивляется, что сам до сих пор жив, что не умер вместо своего маленького сына. Поэтому он и идет по снегу, чтобы увидеть церковный крест.
Інститутка Марка Вовчка — перша українська реалістична повість
Повість Марка Вовчка "Інститутка" була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло.
Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основ життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. "Сидимо було день при дні у дівочій та робимо", — розповідає Устина. " і хоч за те, що не б'ють десять раз на день, як от по інших, чуємо". Описано в повісті знущання й наруги, яких зазнали кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні І засоби. Так, до слова "кричить" вона добирає синоніми "репече", "дзвякотить". Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїх кріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: "Робитиму все так, як ти сама надумаєш". Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лікар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки. Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носіями моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним позбутися кріпацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання. Марко Вовчок основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інтереси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залежності, чи, як говорить Устина, "...з пекла, з кормиги".Обравши темою повісті зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі, Марко Вовчок чимало уваги приділила змалюванню почуття волелюбності народних мас, показові протилежних поглядів на любов, шлюб, солдатчину. Повість "Інститутка" — реалістичний соціально-побутовий твір, у якому на тлі життя і побуту кріпаків та кріпосників правдиво зображені соціальні конфлікти.
Коли Марко Вовчок читала свою повість у присутності Шевченка, похвалам на її адресу не було кінця. Великий Кобзар високо оцінив цей перший реалістичний твір української прози.