П'єса задумана в 1878 році (перші начерки датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір в 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер (уроджена Петерсон, 1849-1932). Під впливом п'єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла в світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав'язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір'ю переїхала в Данію, де в 1873 році вийшла заміж за ад'юнкта Віктора Кілер. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися напади жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. У 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися в Швейцарію й Італію. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення в Данію знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику в формі векселя. За неї поручився далекий родич, великий комерсант. До моменту закінчення векселі Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був в складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель - але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім'ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічнохворою, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».
Пояснення:
Объяснение:
Рассказ Астафьева "Конь с розовой гривой" на самом деле учит очень многим вещам.
Прежде всего, хочется отметить, что главный урок этого рассказа в том, что наши родные любят нас такими какие мы есть и готовы прощать нам многое. Но при этом мы должны извлекать уроки из сделанных ошибок и не повторять их впредь, чтобы оправдать это всепрощение тех, кто нас любит.
Из других уроков этого рассказа можно выделить следующие:
Учит доброте, как бы не обиделась бабушка, она все равно заранее купила пряник
Учит умению отвечать за свои поступки, ответсвенности
Учит иметь собственное мнение, свою голову на плечах, а не идти на поводу других
Учит честности и прямоте
Учит тому, что делу время, а потехе час.
Учит правильному ведению хозяйства.