Объяснение:
Навчальний посібник «Українська мова» укладено відповідно
до навчальної програми з української мови для вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації (схваленої комісією з української
мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства
освіти і науки України (витяг з протоколу № 3 від 18.06.2013 р.),
лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
Міністерства освіти і науки України від 10.07.2013р. № 14.1/10-
2425 (автори програми Антонюк Т. М., Ковалевська Л. Б.,
Кабаненко А. М.).
Автори посібника прагнули домогтися, щоб вивчення мови
було спрямоване не стільки на запам’ятовування студентами
системи правил, скільки на розуміння закономірностей їх
функціонування та на формування комунікативних умінь і
навичок. А це, в свою чергу, має базуватися на принципах
взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку особистості,
демократизації і гуманізації навчання та особистісної орієнтації
навчання, що й даватиме можливість забезпечувати гармонійну
реалізацію основних загальноосвітніх функцій навчального
предмета, здійснювати співпрацю викладача й студента для
досягнення навчально-освітньої мети, створювати умови для
розвитку науково-інтелектуального та творчого потенціалу
кожного студента.
Вивчаючи дисципліну «Українська мова» за до запропонованого посібника, студенти матимуть можливість
практично удосконалити володіння мовними нормами, збагатити
словниковий запас, що сприятиме виробленню у майбутніх
фахівців комунікативних компетенцій та загальнолюдських
ціннісних орієнтирів.
Автори посібника висловлюють щиру вдячність рецензентам
за цінні поради, які дали змогу удосконалити його зміст та
структуру
Пимен прожил бурную жизнь, но теперь он «ведает блаженство», потому что осознал суетность жизни, оказавшись в монастыре.
Пимен пишет летопись, у него нет тщеславия, он пишет, не оценивая события, «не мудрствуя лукаво». Его труд останется безымянным, но цель старца - донести правду до потомков, которые должны знать и о добрых делах царей, и об их грехах и «темных деяниях».
Но Пимен имеет и свой взгляд на вещи: правление Бориса он считает страшным грехом.
Полной противоположностью Пимену является Григорий. Он молодой человек, его душа бунтует против того образа жизни, который он ведет, Григорий завидует бурной молодости Пимена.
Те сны, которые видит Григорий, он сам называет «бесовским мечтанием», то есть его искушают бесы, и он поддается искушению. Личность Бориса Годунова он оценивает совершено иначе: Григорий размышляет о могуществе Бориса и записи Пимена называет «ужасным доносом».
Так проявились характеры героев в сцене «Келья в Пудовом монастыре».
Объяснение: