Карпо — грубий, черствий парубок. Його очі завжди сердиті, бліде лице — неласкаве. «Він ніколи не сміявся гаразд, як сміються люди, а його насуплене жовтувате лице не розвиднілось навіть тоді, як губи осміхались». Карпо людина, а через нескінченні сварки стає дедалі більше й більше грубішим. Доходить до того, що в пориві злості він кидається на батька з кулаками кричить: «Задушу, іродова душе!» Прагнення власного матеpіального достатку заглушує в Карпові родинні почуття і доводить до того, що він перед очима всього села женеться з непривітна дрючком за рідною матір'ю. Щодо невісток, то й у їхніх характерах відбуваються зміни. Егоїстична, сварлива, скупа Мотря ще більше зненавиділа людей, коли стала самостійною господинею.Я вважаю, що як би не було свароку Кайдашевій сім'ї, як всі жили мирно, щоб Мелашка і Лаврін залишилися б добрими, спокійними, приватними, а Карпо і Мотря не почерріли б більше, а навчилися б поважати людей, цінувати добро. Мені не подобається, що всі вони в середньому залежать від їхніх взаємних змін, а замість того, щоб прогресувати мир і відмовлятись у них внаслідок оглобленості від одного. Не уявляючи, як рідні люди можуть будувати своє життя на взаємному недовірі, лукавстві та дрівоясіку. Вони просто приєднані вести хатні війни постійно, марно силкуючись виховати себе більший шматок.
В ходе судебных разбирательств Андрей Гаврилович не может доказать свое право на владение Кистенеевкой, так как документы у него сгорели давно. Наемный свидетель Антон Спицын подтверждает в суде незаконность владения, и суд принимает решение отдать Кистеневку Троекурову. При подписании документа Дубровскому становится плохо, и его отправляют домой.