Образ Толика — панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу Федька. Це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через поведінку в критичній ситуації. Толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до Федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. Толя сприймає благородний вчинок Федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. Коли Федько помер, Толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже ігав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За до виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика.
Героем этой сказки является мальчик Кадыр. В горах он пасет овец, но хочет стать великим музыкантом. Он отправляется в путешествие, чтобы найти Хафиза и обучатся у него ремеслу. Хафиз говорит Кадыру, чтобы освоить мастерство и играть музыку, которую будет трогать души, Кадыру придется обучаться мастерству девять лет. Кадыр соглашается на такой срок. Он проходит это обучение, освоив все тонкости игры. Отправляется обратно в свое селение, не прекращая практиковаться.