ответ:
я старалась
объяснение:
в небольшой городок к своему дедушке приезжает девочка лена бессольцева.в доме находились картины предка. на вопрос внучки, почему он не расстается с картинами, дедушка отвечает просто: "картины не могут уехать из города, потому что они здесь родились". на одном из портретов изображена точная копия девочки, это была ее прабабушка, портрет назывался "машка". (на нем изображено это) когда прабабушка придет в школу и познакомится со своими новыми одноклассниками, назовут "чучело". потому что - иная.
также, как и родственница, лена бессольцева не зря вызывала насмешки одноклассников, потому что она-нескладный подросток, но она унаследовала величии души этой родственницы. красота лены кажется им уродством и служит поводом
для оскорбления девочки.
автор проводит лену через совсем недетские испытания,он заставляет её страдать, но в итоге страдание преображает её. она становится сильной .
основная мысль-учителя всегда должны следить за детьми, их поведение и жёстко пресекать такие явления. учит она тому, что дети не должны быть такими жестокими, а родители должны воспитывать в них такое качество, что не позволительно судить человека по внешности
личное впечатление- повесть сильная и не каждый может ее понять. но мне это удалось, я проникла всей душой в напряжённую атмосферу книги, и поняла на сколько могут быть жестокими детьми. по этой книге я не могу назвать хорошие впечатления, а только грустные. это плачевные является и, к сожалению, они встречаются в нашем обществе все чаще и чаще. поэтому, давайте принимать такие детей, принимать их души, а не просто внешность.
Объяснение:
Однією з найкращих новел О’Генрі справедливо вважається новела «Останній листок». У творі захоплюють своєю чистотою та щирістю почуття самовідданості та безкорисної дружби між старим самотнім художником і молодими дівчатами.
Головні персонажі новели — Джонсі та Сью. Це молоді дівчата, які, наче сестри, поділяють разом усі свої радощі та незгоди, домівку та їжу. Їхня дружба була по-справжньому міцною, бо кожна з дівчат була готова на самопожертву заради іншої. Жилось їм дуже важко, заради грошей їм доводилося брати замовлення на малюнки, проте їхніх мізерних заробітків ледве вистачало на сплату за рахунками. Тому незвичайно важким випробуванням для дівчат стала тяжка хвороба Джонсі. Грошей на ліки у дівчат не було, як і не було можливості їх заробити. Дівчина була змушена залишитися віч-на-віч з хворобою, без до . Єдиною підтримкою для неї стала дружба Сью та старого художника Бермана.
Самотнього п’яничку Бермана пов’язувало з дівчатами щире бажання до . Він опікувався молодими художницями, бо того потребувала його душа. Не як досвідчений художник а як людина, що почуває себе самотньо, він поспішав знайти застосування своїм невитраченим батьківським почуттям. Берман щиро бажав полегшити дівчатам життя і хвилювався за них більше, ніж за самого себе. Головною мрією Бермана було створення картини, яку б визнали справжнім шедевром. Але життя закінчувалося, а мрія так і залишалася мрією.
Хвороба поступово знесилювала Джонсі, і її думки вже зверталися не на те, як одужати, а як полегшити життя своїй подрузі та старому художнику. Джонсі стала відмовлятися від їжі, бо заробляти на неї було дуже важко. Вона вже не мала сумніву, що скоро вмре і навіть намітила коли: як за вікном впаде останній листок з виноградної лози. Була пізня осінь, вітер та дощ за вікном кімнати зривав все більше і більше виноградних листків, все менше і менше надій залишалося у Джонсі на одужання.
Але останній листок витримував будь-яку негоду і не хотів злітати. Своєю стійкістю він додавав дівчині наснаги до життя. Хвороба потроху відступила, і Джонсі одужала. Та тільки набагато пізніше вона дізналася, що останній листок був не на лозі, а на протилежній стіні. Намалював його старий Берман, який не хотів, щоб надія залишала дівчину.
Невдовзі Берман помер від запалення легень, адже малював листок під проливною зливою, але помер з почуттям, що його життя не пройшло марно, що він все ж таки встиг намалювати справжній шедевр — останній листок на стіні, який врятував життя юній дівчині. І нехай цей шедевр був не такий, як зазвичай, але він став значніший, ніж усі шедеври людства, разом узяті
Відповідь:
Судя по всему Ваш учитель хочет чтобы Вы хотя бы прочитали это произведение. Где-то так...
Авторское обращение к Бояну: "О Боян, соловей старого времени! Тебе бы петь, вещий Боян, внук Велесов"
Сборы в поход "Ржут кони за Сулою Звенит слава в Киеве, Трубы трубят в Новеграде, Стоят знамена в Путивле"...
Обращения князя Игоря «Братия и дружина! синего Дона!», «Хочу, — он рек, выпить шеломом из Дона».
Солнечное затмение "Игорь воззрел на светлое солнце,
Увидел он воинов своих, тьмой от него прикрытых"
Первая битва (победа) "Русские поле великое Храброму Святославичу!"
Второй бой (на реке Калке) "И рано на другой день щитами червлеными".
Поражение войск: Билися день, Бились другой, На третий день к полдню Пали знамена Игоревы
Повествование о междоусобицах времена, благоденствием обильные, с победами на Русскую землю!..
Смутный сон: "И Святославу смутный сон привиделсяна выгон в дебри Кисановой... Уж не послать ли мне к синему морю?»
Золотое слово Святослава: " Тогда изронил Святослав великий слово златое, со слезами смешанное Не даст он в обиду гнезда своего!
Но горе, горе! Князья мне не в "
Авторское обращение к русским князьям: "Вот и у Роменя кричат под саблями половецкими Нося на рогах их, волы ныне землю пашут, И копья славят на Дунае».
Плач Ярославны: Ярославна поутру плачет И заточило им тулы печалию?»
Побег Игоря из плена: Прыснуло море ко полуночи Полетел он, как сокол под мглами, Избивая гусей-лебедей к завтраку, и обеду, и ужину.
Возвращение Игоря: Солнце светит на небе — Игорь-князь в Русской земле! Девы поют на Дунае, Голоса долетают через море до Киева, Игорь едет по Боричеву Ко святой Богородице Пирогощей
Здравица Игорю: " Слава Игорю Святославичу!
Пояснення: