Санёк – мальчик, который является заводилой у местных хулиганов, заставляя их делать различные пакости, из-за чего окружающие его взрослые не хотят, чтобы их дети водились с таким как он. Из-за того, что он весьма скверная личность, многие дети стараются с ним не общаться, дабы не поддаться его влиянию, так как влиять на ещё неокрепшие умы маленьких детей, таких как он, он умеет.
Характером Санёк весьма неприятный человек. Он эгоистичен, заносчив, весьма и весьма жаден, считает себя на порядок выше других, так как может указывать им что делать и как. Он предстаёт перед читателем как весьма отвратительная личность, которая сделает всё, для своего благополучия, даже если придётся заставлять окружающих угождать себе. Он не побрезгует самыми отвратительными и мерзкими методами для достижения своей цели. Это одна из вещей в его характере, которая отталкивает читателя от данного персонажа.
Астафьева намерено сделал его таким, дабы создать персонажа-злодея, который всем своим образом будет показывать все человеческие пороки, даже в таком юном возрасте, что создаёт контраст, ещё сильнее выделяя добрых персонажей на его фоне, делая их намного более заметными, и, также, подчеркивая их добрые черты, затемняя плохие.
Этим и выражается весь образ Санька в произведении “Конь с розовой гривой”. Он является контрастирующим персонажем, с которого автор заостряет внимание на остальных персонажах произведения.
Источник: Образ и характеристика Санька в рассказе Астафьева Конь с розовой гривой
Объяснение:
Образ Іллі Муромця в літературі уособлює силу, відвагу, мужність і честь. Реальність цього персонажу давно вивчена й доведена, що не залишає сумнівів про справжнє життя та подвиги славного героя.
Народився Ілля в селі Карачарово, поблизу міста Мурома та був єдиним сином у родині батьків-селян. Від свого народження він не міг володіти ані руками, ані ногами. Билини про Іллю Муромця розповідають про те, що до тридцяти трьох років він залишався фізично слабким, поки одного разу в будинок не зайшли три старці. В хаті більше нікого не було, і вони попросили Іллю подати їм води. Господарю дуже хотілося напоїти мандрівників, він опустив свої ноги на підлогу та раптом відчув у них силу, зміг встати на них. Подав мандрівникам чашу з водою. Старці не стали пити самі, але сказали, щоб він сам зробив це. Вода виявилася цілющою, тож випивши її, Ілля опинився повністю здоровим. Він випив воду ще раз і відчув у собі величезну нелюдську силу. Тоді старці веліли надпити ще води, щоб зменшити її.
Ілля Муромець — це богатир, подвиги якого захоплюють і оспівуються людьми. Він сильний, безстрашний, рішучий та мудрий витязь. Ніколи не звертає з обраного шляху, завжди рухається прямо, не уникаючи перешкод і небезпек. Є захисником землі руської, свято оберігаючи свій народ від нападів ворогів. Справедливий і чесний, він не женеться за владою та багатством, залишаючись простим воїном, готовим захищати й боронити свою рідну землю.
Билини розповідають про те, що він був вірянином-християнином. За деякими джерелами, після того як богатир закінчив своє служіння країні, через важке поранення в віці п’ятдесяти років він став проводити свої дні в монастирі, постригшись у ченці.
Це був відданий, безстрашний захисник, який має безмежну любов до своєї батьківщини, народу та свого служіння.