Родился будущий поэт 23 ноября (5 декабря по новому стилю) 1820 года в с. Новосёлки Мценского уезда Орловской губернии (Российская империя).
Будучи сыном Шарлотты-Елизаветы Беккер, уехавшей из Германии в 1820 году, Афанасий был усыновлен дворянином Шеншиным. Через 14 лет в биографии Афанасия Фета произошло неприятное событие: обнаружилась ошибка в записи о рождении, что лишило его титула.
Образование
В 1837 году Фет окончил частный пансион Крюммера в городе Верро (сейчас Эстония). В 1838 году поступил в Московский университет на философский факультет, продолжая увлекаться литературой. Окончил университет в 1844 году.
Отец поэта был жестоким и деспотичным. Он лишил Некрасова материальной , когда тот не захотел поступать на военную службу. В 1838 году в биографии Некрасова произошел переезд в Петербург, где он поступил вольнослушателем в университет на филологический факультет. Чтобы не умереть от голода, испытывая большую нужду в деньгах, он находит подработок, дает уроки и пишет стихи на заказ.
window.__clADF__.cmd.push(()=>{
Ya.adfoxCode.create({
ownerId: 326810,
containerId: 'adfox_biografia_300x250_3',
params: {
pp: 'h',
ps: 'eizi',
p2: 'gzmr',
ld: '/biografii/nekrasov-nikolay.html',
pk: __clADF__.state,
}
})
})
В этот период он познакомился с критиком Белинским, который впоследствии окажет на писателя сильное идейное влияние. В 26 лет Некрасов вместе с писателем Панаевым выкупил журнал «Современник». Журнал быстро становился популярным и имел значительное влияние в обществе. В 1862 году вышел запрет правительства на его издание.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/nekrasov-nikolay.html
Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі доволі часто трапляються твори, у яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів літератури і суміжних сфер суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до ліро-епосу. Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут зображується ніби у двох планах: з одного боку передаються певні події її життя, а з другого — переживання, емоції, настрої. До творів такого штибу найчастіше відносять баладу, думу, байку, співомовку, а також поему, іноді — роман у віршах: балада (фр. ballade, від Прованс, ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом;