Описание петербургского дня Онегина.
Цитатный план.
1. "Бывало, он ещё в постели,
К нему записочки несут."
2. "Надев широкий боливар,
Онегин едет на бульвар..."
3. "К Talon помчалс: он уверен,
Что там уж ждёт его Каверин."
4. "...звон брегета им доносит,
Что новый начался балет."
...
Онегин полетел к театру.
5. "Ещё амуры, черти, змеи
На сцене скачут и шумят...
А уж Онегин вышел вон;
Домой одеться едет он".
6. "Мы лучше поспешим на бал,
Куда стремглав в ямской карете
Уж мой Онегин поскакал".
7. "Что ж мой Онегин? Полусонный
В постелю с бала едет он."
Подробнее - на -
Анафора — однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова. З її до поетам вдається надати своїм творінням емоційність і значно підвищити їх експресивну виразність.
Постійний епітет — стійке, постійне художнє означення якогось предмета або явища, за до якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. Народна поезія багата на епітети:
Рефрен (повтор) — повторення однакових слів чи виразів, віршорядків чи строф у творі з метою звернути на них особливу увагу читача або підкреслити мелодійність і ритмічність.
Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища, відтворення його сутності через умовний знак. Він посідає особливе місце в мовній структурі українських народних пісень, бо кожне значення образу-символу формує глибинний архетип підсвідомості. Етноментальні особливості народу, його світобачення, ціннісні орієнтири, історична пам’ять акумулюються у символах.