Объяснение:
Дуже часто ми чуємо такий вислів як «Добре там , де нас нема». І все ж таки, на сьогоднішній день бажаючих перевірити, чи так є насправді дуже багато. Чому люди тікають з власної країни?
Кожна людина прагне адекватних умов життя, щоб повноцінно працювати, створювати сім’ю, народжувати дітей. Ці важливі рішення в житті людини потребують почуття безпеки та захисту з боку країни. Людина хоче мати певні гарантії, що частину піклування про неї візьме на себе держава, куди людина справно сплачує податки.
На жаль, так склалося, що наша країна переживає не найкращі часи. Наша влада не намагається навіть зробити вигляд, що їй не байдуже до своїх громадян. Більшість українців буквально балансують на грані виживання. Маленькі заробітні плати при великих вимогах, відсутність соціальних гарантій при повному свавіллі роботодавців, непомірні ціни на продукти та інші речі просто примушують людину дивитись в сторону інших країн, де все здається кращим. Але це не так.
Попробую
Объяснение:
У Сони румяное лицо, а тело пухлое и упругое. У нее тёмные и негустые волосы, украшенные яркой лентой. Соня всегда одета в нарядное платье, которых у неё очень много.
Маруся, в отличие от сверстницы – худенькая и бледная, как былинка, выросшая без солнечного цвета. Ее волосы светлые, белые. У девочки не по-детски грустные бирюзовые глаза. Её одежду составляет старое грязное платье, а на ногах нет обуви.
Мне запомнился эпизод болезни и смерти Маруси, поскольку мне было ее очень жалко (это лично мое мнение, хочешь ответь по другому)
Надеюсь , удачи <3
Антези:
Комусь – щоб хліба скибка.
Комусь – щоб тільки лаври.
Одна душа – як скрипка,
а друга – як літавра.
А тут не все так чітко.
То крила, то вериги.
Від Баха – до чечітки.
Від “чижика” – до Ґріґа.
Від ніжного ноктюрна –
до громових симфоній.
Від буйного обурення –
до сміху саксофонів.
Всі голоси природи,
всі види й різновиди,
від голосу народу –
до писку індивіда.
Все в душу входить вперто.
Ввійшло – навік зосталось.
Оце такі концерти.
Аж серце надірвалось.
Приклад алегорії – персонажі байки “Бджола та Шершень” Григорія Сковороди. Бджола уособлює людину, яка знайшла свою справу за покликанням і трудиться з задоволенням. Шершень – це збірний образ людей, які нічого не роблять, а лише використовують плоди праці інших.