В сучасному житті людину називають нарцисом, якщо та отримує задоволення від марнославства або егоїстичного захоплення ідеалізованим власним образом. Термін походить з грецької міфології, де юний Нарцис закохався у власний образ, відображений у воді. Наразі нарцисизм — це концепція психоаналітичної теорії, яка була широко введена в есе Зигмунда Фрейда про нарцисизм (1914). Нарцисичний розлад особистості, відповідно до сучасної психології, характеризується “відсутністю співчуття до інших людей і потребою в захопленні”. Люди з розладом нарцисизму зазвичай мають завищену самооцінку, яка далека від справжньої дійсності. За винятком первинного нарцисизму чи здорового самолюбства, нарцисизм зазвичай вважається проблемою. Нарцисизм, також вважається соціальною або культурною проблемою. Варто зазначити, що нарцисизм — це не те саме, що егоцентризм чи егоїзм. Виділяють такі основні характеристики людини-нарциса: самозакоханість, марнославство, сильне почуття заздрості, демонстративність
Русская народная сказка Лиса и журавль в шутливой форме рассказывает нам о дружбе между хитрющей лисой и не менее сообразительным журавлем. Пригласила как-то лиса журавля в гости, наварила ему каши манной, размазала по тарелке так, чтобы бедный журавль и покушать не смог. А журавль не так уж и глуп был, пригласил лису на встречный пир, да и выложил свои угощения в кувшин с узким горлышком. Лиса и так и этак - съесть ничего не получилось. Мораль сказки Лиса и журавль такова: "Как аукнулось, так и откликнулось".
План это поэтапно ну вот (Лиса с журавлем подружилась, даже покумилась с ним у кого-то на родинах.Вот и вздумала однажды лиса угостить журавля, пошла звать его к себе в гости.— Приходи, куманек, приходи, дорогой! Уж я так тебя угощу!Идет журавль на званый пир, а лиса наварила манной каши и размазала по тарелке. Подала и потчевает:— Покушай, мой голубчик-куманек! Сама стряпала. Журавль хлоп-хлоп носом, стучал, стучал, ничегоне попадает!А лисица в это время лижет себе да лижет кашу, так всю сама и скушала.Каша съедена; лисица говорит:— Не бессудь, любезный кум! Больше потчевать нечем кума, и на этом! Приходи ко мне в гости.На другой день приходит лиса, а журавль приготовил окрошку, наклал в кувшин с малым горлышком, поставил на стол и говорит:— Кушай, кумушка! Право, больше нечем потчевать.Лиса начала вертеться вокруг кувшина, и так зайдет и этак, и лизнет его, и понюхает-то, все ничего не достанет! Не лезет голова в кувшин. А журавль меж тем клюет себе да клюет, пока все поел.— Ну, не бессудь, кума! Больше угощать нечем. Взяла лису Досада, думала, что наестся на целую неделю, а домой пошла как не солоно хлебала. Как аукнулось, так и откликнулось!С тех пор и дружба у лисы с журавлем врозь.)
1)подружились 2)в гости 3)дружба врозь
1)Лиса с журавлем подружилась, даже покумилась с ним у кого-то на родинах 2)Вот и вздумала однажды лиса угостить журавля, пошла звать его к себе в гости.— Приходи, куманек, приходи, дорогой! Уж я так тебя угощу!Идет журавль на званый пир, а лиса наварила манной каши и размазала по тарелке. Подала и потчевает:— Покушай, мой голубчик-куманек! Сама стряпала. Журавль хлоп-хлоп носом, стучал, стучал, ничегоне попадает!А лисица в это время лижет себе да лижет кашу, так всю сама и скушала.Каша съедена; лисица говорит:— Не бессудь, любезный кум! Больше потчевать нечем кума, и на этом! Приходи ко мне в гости.На другой день приходит лиса, а журавль приготовил окрошку, наклал в кувшин с малым горлышком, поставил на стол и говорит:— Кушай, кумушка! Право, больше нечем потчевать.Лиса начала вертеться вокруг кувшина, и так зайдет и этак, и лизнет его, и понюхает-то, все ничего не достанет! Не лезет голова в кувшин. А журавль меж тем клюет себе да клюет, пока все поел.— Ну, не бессудь, кума! Больше угощать нечем. 3)Взяла лису Досада, думала, что наестся на целую неделю, а домой пошла как не солоно хлебала. Как аукнулось, так и откликнулось!С тех пор и дружба у лисы с журавлем врозь.
В сучасному житті людину називають нарцисом, якщо та отримує задоволення від марнославства або егоїстичного захоплення ідеалізованим власним образом. Термін походить з грецької міфології, де юний Нарцис закохався у власний образ, відображений у воді. Наразі нарцисизм — це концепція психоаналітичної теорії, яка була широко введена в есе Зигмунда Фрейда про нарцисизм (1914). Нарцисичний розлад особистості, відповідно до сучасної психології, характеризується “відсутністю співчуття до інших людей і потребою в захопленні”. Люди з розладом нарцисизму зазвичай мають завищену самооцінку, яка далека від справжньої дійсності. За винятком первинного нарцисизму чи здорового самолюбства, нарцисизм зазвичай вважається проблемою. Нарцисизм, також вважається соціальною або культурною проблемою. Варто зазначити, що нарцисизм — це не те саме, що егоцентризм чи егоїзм. Виділяють такі основні характеристики людини-нарциса: самозакоханість, марнославство, сильне почуття заздрості, демонстративність