«дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. і це насправді так. я вірю в справжню дружбу. друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням наступного ж дня. з другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. друг , дасть пораду.як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. і тоді всі тобі друзі, бо , діляться совочком чи покатати машинку, проїхатись на велосипеді. але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у вані найдосконаліша, а у роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у каті лялька найдорожча. саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. і вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «не грайся з олею, бо вона…» це так батьки піклуються про наше майбутнє, вирішити проблему вибору друга. у школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто є з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.як же вибрати того єдиного і тільки твого? думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.друг може пожертвувати чимось заради друга. з героїв п’єси івана котляревського «наталка полтавка» можна брати приклад. микола віддав усі зароблені гроші петру, щоб той одружився і був щасливий з наталкою. ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. у нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. ми весь вільний час проводимо разом. я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.
подробнее - на -
канон «песен и сонетов» почти полностью соответствует составу второго издания стихотворений донна (1635). из 56 стихотворений, вошедших во второе издание, x. гарднер, редактор наиболее авторитетного современного издания «песен и сонетов», исключила три, признав их атрибуцию донну спорной, и добавила одно: «образ любимой, увиденной во сне», исключенное из состава «элегий». таким образом, канон «песен и сонетов» составляют 54 стихотворения.
книга «песен и сонетов» отличается от однородной и целостной книги «элегий» исключительным разнообразием тематики, оттенков настроения, формы и стиля. при том порядке, в котором их расположили составители изданий xvii в., стихи сборника представляют собой причудливую смесь, настоящий хаос мыслей и чувств. два стихотворения могут стоять рядом, но при этом выражать столь разные, даже диаметрально противоположные понятия о любви, что начинает казаться, будто они принадлежат разным поэтам. типичный пример — открывающее сборник стихотворение «с добрым утром», манифест идеальной любви, и следующая за ним «песня» («эй, лови, летит звезда! »), циничная антифеминистская инвектива.
в настоящей статье делается попытка классифицировать стихотворения, входящие в канон «песен и сонетов», на основе идейно-тематических пластов внутри сборника, а также некоторых характерных особенностей его строфики и метрики. взаимосвязь указанных критериев классификации позволит, на мой взгляд, с достаточной долей достоверности судить также и о времени создания стихотворений. предваряя дальнейшую аргументацию, постулирую выделение следующих трех групп стихотворений: ранние (до 1598 «переходные» (1598-1604) и поздние (1604-1608).
рассмотрим вначале некоторые важнейшие особенности строфики и метрики поэзии донна в целом, что даст затем возможность сопоставить их с идейно-тематическими пластами внутри «песен и сонетов».
поэзию донна, которая на 98,9% выдержана в пятистопном ямбе, характеризует тенденция к деканонизации метра и рифмы. тенденция эта отражает общую тенденцию развития силлабо-тонического стиха на рубеже xvi-xvii вв. « пятистопного ямба, — пишет м.г. тарлинская, — напоминает волну, у которой гребни относительной свободы перемежаются с засилья жесткого канона. канон господствовал в конце xiv в., в середине xvi в., в конце xvii — начале xviii вв. ямб был наиболее свободен от канонических ограничений в течение xv и до начала xvi вв., с конца xvi до середины xvii вв. и во второй половине xix в.» на «гребне волны относительной свободы» ямба в поэзии донна находятся сатиры и стихотворные послания. по данным м.г. тарлинской, сатиры донна представляют собой «типичную переходную форму» от силлабо-тонического к силлабическому стиху. б. джонсон, по всей вероятности, имел в виду именно сатиры и послания, когда заявил, что донн «за несоблюдение метра заслуживает быть повешенным».
ответ:смысл жизни гланых героев в эпиграфе в начале повести,в сохранении своей чести с самого начала своего становлениякак личности:"береги честь смолоду"
Объяснение: