Отец Онегина "промотался", то есть разорился, растратил все свое
состояние:
Служив отлично-благородно,
Долгами жил его отец,
Давал три бала ежегодно
И промотался наконец.
В результате, после смерти отца Евгений Онегин получил в наследство
одни долги, которые пришлось выплачивать:
"...Отец его тогда скончался.
Перед Онегиным собрался
Заимодавцев жадный полк.
У каждого свой ум и толк:
Евгений, тяжбы ненавидя,
Довольный жребием своим
Наследство предоставил им..."
Также известно, что у Онегина был дядя ("дядя самых честных правил").
Старик оставляет Евгению в наследство свое имение где-то в глубинке
России. После смерти дяди Онегин поселяется в этом имении:
Вот наш Онегин — сельский житель,
Заводов, вод, лесов, земель
Хозяин полный, а досель
Порядка враг и расточитель,
И очень рад, что прежний путь
Переменил на что-нибудь.
Объяснение: прочитай все поймешь
Жульєн Сорель – головний герой роману «Червоне і чорне». Він здібний, розумний, але мрійливий та тендітний хлопчик. З раннього свого дитинства у сім’ї теслі він був тягарем для батьків. Розуміючи, що фізична праця не для нього, він почав вивчати латинь у місцевого священика, сподіваючись на духовенську кар’єру. Хоч він і не був набожним хлопчиком, але для того, щоб потрапити у семінарію, дуже рано звик зображати побожність. Жульєн абсолютно свідомо лицемірив, вважаючи, що це є його єдина зброя в боротьбі за існування. Завдяки своїм успіхам у латині він з часом став гувернером в будинку мера міста, пана де Реналя.
Юнак болісно реагує на грубість місцевої знаті і відчуває себе в стані ворогів. Спочатку він вважає ворогом і дружину мера, пані де Реналь, та прагне домогтися перемоги над нею за до власної привабливості і молодості. Але трапляється зовсім непередбачуване: він по-справжньому вперше у житті закохується. Пані де Реналь була чесною, благородною та чистою жінкою, вона не звикла змінювати коханців, а тому щиро вважала себе грішницею. В підсумку це каяття згубило і її, і Жульєна.