Самійло Кішка — історична особистість, запорозький гетьман початку XVII ст.. Він брав участь у походах запорозьких козаків проти Туреччини. У 70-х рр. XVII ст. потрапив у полон до турків, де перебував багато років, але не покорився ворогам. У думі Самійло Кішка — збірний образ, бо сама дума художньо узагальнює численні випадки повстань невільників на турецьких галерах. Із плином часу стиралася документальна основа думи, герой її набував широкого узагальнення. В цьому випадку Самійло Кішка виступає вірним сином волелюбного народу, художнім втіленням його ненависті до іноземних поневолювачів.
2) “Веселилась она, как вольная пташка, жизнь её текла, как прозрачный ручеёк стремится по беленьким камешкам между злачных, цветущих бережков”.
3) Ребята, а ведь в отношении к природе раскрывается внутренний облик человека, его духовно-нравственная сущность.
Сокровенно – любовное отношение к природе характеризует Наталью как девушку с богатым внутренним миром, тонко чувствующую натуру. Скоро и автор отметит, что “прелестная Наталья” имела и “прелестную душу”.
Каждое утро Натальи начиналось с обедни (утренней церковной службы), где она с усердием молилась Богу, раздавала бедным деньги и шла к отцу.