Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Жил-был на весеннем лугу маленький одуванчик. качался он на тоненьком стебельке, головкой жёлтенькой солнышко да всех вокруг радовал. ветерку легкому радовался, росу , солнышку . прилетела как-то на луг стрекоза-красавица. крылышки прозрачные, ножки тоненькие, глазки зелененькие, нежная, потерял одуванчик покой. весь день своей желтенькой головушкой крутил, стрекозу высматривал, а она порхает как ни в чем не бывало с одного цветка на другой, с одной травинки на другую, радуется теплу и солнышку. каждое утро одуванчик раскрывал жёлтые лепестки и ждал свою нежную красавицу. она прилетала, торжественно садилась на одуванчика и стрекотала-стрекотала, рассказывала ему, где была да что видела. слушал счастливый одуванчик и головушкой в знак согласия кивал. однажды проснулся одуванчик утром, хотел желтые лепестки раскрыть, а не смог. удивился одуванчик. посмотрел вокруг и не узнал знакомый луг. вместо жёлтого стал весь луг серебристым. растерялся одуванчик, тряхнул головой облетел. ветерок разнес серебряные пушинки по всему лугу и на соседнее поле. прилетела стрекоза, не нашла одуванчика и горько заплакала.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.