Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.
1.жития, кажется, выражение из старославянского, трудно жить, ужасные невозможные условия
2.Когда мне исполнилось 7 лет ,в день рождения мне подарили книгу. она называлась сборник русских народных сказок. Книга была очень большая. Я захотела почитать эту книгу, но мама сказала , что я ещё не умею читать. Я заплакала , но это делу не Я стала ждать когда мне мама почитает книгу, но мама была занята.. Через некоторое время пришла сестра. Я ее по почитать мне . Она согласилась. Мы селе на диван , взяли книгу, и она начала читать..Книга была очень интересная там было много картинок. Мы дочитали книгу до конца. Сестра с какой сказка мне понравился больше всего. я ей ответила , что мне понравилась Крошечка Ховрошечка.
3.Я думаю потому что для мцыри свобода оказывается выше любви из-за этого мцыри не посмел зайти в саклю красавицы.
4.Благородство Онегина и его нравственная слепота видна в привычках героя. Он был благородным человеком. он понимал и чувствовал что правильно и что искренно. Любовь Тятьяны пробудила в нём лучшие качества. его волновала она. Но опыт предыдущих лет. отношения со многими женщина ми очерствили его душу. "В красавиц он уж не влюблялся, А волочился как-нибудь; Откажут - мигом утешался; Изменят - рад был отдохнуть. Он их искал без упоенья, А оставлял без сожаленья, Чуть помня их любовь и злость." С другой стороны Татьянино письмо привело его в трепет: "Но, получив посланье Тани, Онегин живо тронут был: Язык девических мечтаний В нем думы роем возмутил;" Но, Евгению не нужна чистая любовь. он вроде как жалеет Татьяну. описывая ей перспективы их совместной жизни. рассказывая. как сложатся их отношения, как он от неё устанет. начнутся семейные неурядицы и брак их потерпит крах. Но в этой логической. казалось бы, речи, в его участии тут же снисхождение "К провинциалке". Он чувствует себя выше, умнее, лучше: " Учитесь властвовать собою; Не всякий вас, как я, поймет; К беде неопытность ведет"