Объяснение:
во
Краткий анализ:
История создания – Стих написан в 1909 году, и посвящен малой родине поэта, небольшой деревушке Кырлай, где его детство.
Тема стихотворения – Любовь к родной деревне – месту, где детские и юношеские годы, эхх жаль сейчас почти никто не хочет вспомнить свой родной городок или село
Композиция – Стихотворение состоит из 16 строчек, условно его можно разделить на три части: первая часть (описание родной деревни), вторая часть (перечисление всего того, чему научился автор во время жизни в деревне), третья часть (взгляд в будущее).
Жанр – Лирическая поэзия.
Стихотворный размер – Ямб.
Метафоры - "жизнь длинна", "вдохнул душу".
Эпитеты - "студеной", "тяжелый", "некрутой".
Олицетворения - "ждет дорога".
Гипербола - "памятны навеки".
У восьмому класі я прочитала чимало цікавих творів. Вони були насичені різними подіями, емоціями, переживаннями. Кожен твір вразив мене. Прочитавши романи, вірші, повісті, я вивчила багато нових цікавих фактів про історію України, життя, звичаї, традиції та побут народу.
Є твір, який мені запам’ятався найбільше. Історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» вразив мене, показав справжню історію України. Відомий український письменник зміг чудово зобразити історичні події доби Руїни. У творі утверджується думка про необхідність підвищення національної свідомості українців. Доводиться факт, що провідною силою для розвитку держави є національна еліта. У романі автор закликає до єдності народу заради щасливого майбутнього. Куліш акцентує увагу на суперечностях між козаками, шляхтичами, міщанами.
Роман сповнений різноманітними образами. Кожен персонаж має свою характеристику, усі риси підкреслені за до художніх засобів. Окремий герой твору часто відіграє важливу роль. Роман побудований на історичних фактах, тому вражає те, що були лицемірні, підступні, егоїстичні люди, які готові були знехтувати Батьківщиною заради власної вигоди. Найлукавішим героєм є Іван Брюховецький. Це політичний авантюрист, який будував свою кар’єру лише на брехні. Навіть автор ставиться до героя зі зневагою, називає його Іванцем. Брюховецький — безчесна людина. Спокійно дивлячись людям в очі, він говорив неправду, втирався в довіру народові, намагався справити гарне враження, вдавав із себе скромного чоловіка. Іван таки зміг дістатися своєї мети. На раді серед черні він був обраний гетьманом. Вражає підступність людини. Одразу ж Брюховецький починає пригноблювати людей, називає їх дурним мужицтвом. Не можна спокійно реагувати на підступність Іванця. Мабуть, саме через таких людей Україна й переживала такі важкі часи після смерті Богдана Хмельницького.
На противагу Брюховецькому у творі змальований Яким Сомко. Це справжній патріот своєї держави. Він щиро вболівав за щасливе майбутнє Батьківщини. Автор змалював Сомка в образі продовжувача дипломатичної політики Богдана Хмельницького. Яким не хотів аби через його власні інтереси починалися чвари. Цей чоловік мріяв про квітучу державу, прагнув, аби два береги Дніпра приклонилися під одну булаву. Сомко — щирий, розумний, сильний, сміливий ватажок, який прагнув об’єднати Україну. Письменник зображує героя гарним чоловіком, воїном з ясними очима, відданим, благородним гетьманом. Душа радіє, коли розумієш, що все ж таки є справжні патріоти.
У творі піднімаються не тільки проблеми патріотизму, гідності, а й тема кохання. Стосунки між Петром Шраменком та Лесею Череванівною займали провідне місце в романі. Звичайно кохання розвивалося не безхмарно, були складнощі. Я була дуже рада, коли дізналася, що Петро та Леся одружилися. Я вважаю, що вони є достойною парою. Закохані довго боролися за свої сильні, взаємні, щасливі стосунки — і вони дісталися бажаного.
Объяснение:Отже, я в захваті від прочитаного роману. Цей твір відкрив для мене багато нового, я побачила історію України очима письменника. Мене вразило широке використання художніх засобів. За їх до Куліш дуже точно зміг підкреслити риси характеру кожного героя. Я люблю Україну, мені подобається дізнаватися нові факти про неї, вивчати історію, мабуть, саме тому «Чорна рада» Пантелеймона Куліша не залишила мене байдужою.
Подробнее - на -
Объяснение:
Чтобы назвать Владимира Дубровского благородным разбойником, следует понять, как правильно понимать это понятие. По моему мнению, благородный разбойник – это тот человек, который нарушает закон не ради себя и наживы, а ради тех, с кем случилась несправедливость. Чаще всего в литературных произведениях такие разбойники защищают бедных от богатых. Но можно ли отнести это понятие и к Дубровскому?
Сначала вспомним, с чего всё началось. У Владимира умер отец по вине своего старого друга. Этот же человек, Кирила Троекуров, забирает его дом и земли. Дубровский потерял почти всё. У него осталась гордость, честь и обязанность защищать людей его земли, пусть на тот момент она молодому барину уже и не принадлежала. Да, Владимир мог избрать другой путь, не разбойничий. Однако какого было человеку после такой потери! И он решился мстить. Хотя по мнению многих, месть – дело не благородное. Но ведь он не только за себя, вернее не за себя, а за смерть отца, за верных до последней капли крови ему людей. Причем он не убивал, а лишь грабил, к тому же только тех, кто виновен. Владимир отказался от мести из-за того, что не хотел каким-либо образом обидеть любимую девушку - Марию. Это опять говорит читателям о человечности Дубровского. Он устроился работать в дом своего врага без возможности получить хорошее отношение от хозяина, и снова же ради Маши.
Если подробнее анализировать его любовь к Марии, то здесь он тоже поступил смело и себе в ущерб, рассказал правду. Он не забрал её с собой силой после свадьбы девушки с нелюбимым только лишь потому, что любил и принял её решение. Он также чуть не убил князя, и сдержался только потому, что так просила Маша.
Сам автор полностью на стороне главного героя. Он воссоздал в нём образ защитника, человека на стороне справедливости, который никогда и ни при каких обстоятельствах не нарушит клятву, который борется против всевластия, жестокости и принижения слабых.
Я считаю. Что Владимир Дубровский – благородный разбойник. Он смелый, добрый, благородный, не тщеславный и справедливый человек. Хоть и как у каждого человека, у него были свои минусы: мстительность, обидчивость. Однако света в нём было больше.
Источник: Сочинение Дубровский благородный разбойник 6 класс