Простеживши розвиток сюжету та художні особливості твору О. Іваненко “Друкар книжок небачених”, можна чітко визначити його середню форму, поділ на невеличкі розділи, лаконізм та емоційність оповіді. Тому за жанром це – історико-біографічна белетризована есеїстична повість для дітей. Композиційні особливості повісті полягають у тому, що невеликий за обсягом твір поділений на 11 окремих розділ і в-есеїв, які послідовно розкривають життєвий шлях головного героя. Кожен розділ має назву. Ідейно-художній зміст повісті розкривається через наскрізний образ книги. Для головного героя вони – джерело знань для простого народу: „Стопи книг, однаково великих, однаково гарно оправлених в темну шкіру з тисненням, були перед царем. Скільки людей читатиме їх! Не тільки в церквах лежатимуть вони, як колишні рукописні, важкі, дорогі, недоступні для більшості людей, а зможуть їх купити, читати і не такі вже багаті”; і зброя в боротьбі за національну незалежність: „Це ж бо було в ті часи, коли польські пани хотіли загарбати собі всі українські землі, завести скрізь католицьку віру. Отже, православні книжки – це була велика зброя проти ополячення”.
П - Я считаю, что Лариса - порождение этого общества, но вместе с тем она и чужда ему.
О - Потому что благородство души, "резкий охлажденный ум" выделяют ее из среды аристократической молодежи, постепенно приводят к разочарованию в жизни и интересах светского общества, к недовольству политической и социальной обстановкой.
П - свою мысль я хочу подтвердить примерами из текста: "Нет, рано чувства в ней остыли. Ей наскучил света шум..."
С - сформулируем вывод в том, что Лариса очень быстро повзрослела.
Свет, Салат, Среда, Спутник, Сколько, Стоят, Сканируют , Скажи, Село, Сверху