Едгар Аллин По, чудовий американський поет і прозаїк, відчував величезний інтерес до мотивів і спонукальних причин людських учинків, до таємних глибин душі, про які багато з людей навіть не підозрюють. У багатьох оповіданнях він досліджує те, що називається духом протиріччя, своєрідним роздвоєнням особистості. Э. По хвилював питання: чому людина часто робить всупереч своїм явним бажанням і навіть вигоді, як виходить, що злочинець хоче викриття або ж чимала й добра людина вчиняє злочин. В оповіданні “Чорний кіт” причина переродження героя, м’яких, чутливих, люблячих тварин людини, у лиходія названа прямо. Це алкоголь. На жаль, письменник добре знав, яке руйнуюча дія робить він на особистість. Герой оповідання неухильно деградує, міняється його характер. Раніше він обожнював тварин, був відданий своїй дружині, такій же м’якій і щиросердечній жінці. Але в міру того, як він співався, тварини почали дратувати його. Він знущається з мавпочки й собаки, і тільки чорний кіт Плутон ще викликає в нього подоба поваги й прихильності.
Один раз, приходячи додому п’яним, він робить жорстокий учинок: вирізує в кота очей. Спочатку його мучить совість, він почуває, як вертається любов до тварини. Але одночасно наростає роздратування й ненависть, і один раз він вішає кота, вішає, обливаючись слізьми, страждаючи від роздвоєності почуттів. Проходить час, і герой знаходить кота, схожого на. Плутона, з однією відмінністю - білою плямою на груди. Він прив’язується до кота, але демон знову бере гору. Пещення кота викликає в нього відраза, а сам кіт вселяє жах: пляма в нього на груди має виразну форму шибениці. Герой не витримує, вирішує вбити кота, але вбиває дружину, хотівзахистити тварина. Він приховує сліди злочину, але відплата наздоганяє його. Поліцейські чують лементи кота, замурованого разом із трупом дружини героя.
Оповідання “Чорний кіт” пронизаний єдиною думкою: у злочині вже таїться відплата, а в самій м’якій людині може таїтися страшна жорстокість. Ніхто не розуміє людей, і найменше людина розуміє сам себе. Щоб зберегти душу, потрібно “чистити” її схованки, тому що іноді там заводиться рідка мерзенність.
Прочитав повесть А.С. Пушкина «Капитанская дочка», понимаешь, что одной из тем этого произведения является тема чести и бесчестия. В повести противопоставлены два героя : Гринев и Швабрин – и их представления о чести. Эти герои молоды, оба они дворяне. ДА и попадают в это захолустье (Белогорская крепость) не по собственной воле. Гринев – по настоянию отца, который решил, что его сыну необходимо «потянуть лямку, да понюхать пороху…» А Швабрин попал в Белогорскую крепость, возможно, из-за громкой истории, связанной с дуэлью. Мы знаем, что для дворянина дуэль – это отстоять честь. И Швабрин, в начале повести, кажется, человеком чести. Хотя с точки зрения простого человека, Василисы Егоровны, дуэль – это «смертоубийство». Такая оценка позволяет читателю, который симпатизирует этой героине, усомнится в благородстве Швабрина. Судить о человеке можно по его поступкам в трудную минуту. Для героев испытаниями стал захват Белогорской крепости Пугачевым. Швабрин свою жизнь. Мы видим его «подстриженным в кружок, в казацком кафтане, среди мятежников». А во время казни он что-то шепчет Пугачеву на ухо. Гринев же готов разделить судьбу капитана Миронова. Он отказывается целовать руку самозванцу, потому что готов «предпочесть лютую казнь такому унижению…».
Едгар Аллин По, чудовий американський поет і прозаїк, відчував величезний інтерес до мотивів і спонукальних причин людських учинків, до таємних глибин душі, про які багато з людей навіть не підозрюють. У багатьох оповіданнях він досліджує те, що називається духом протиріччя, своєрідним роздвоєнням особистості. Э. По хвилював питання: чому людина часто робить всупереч своїм явним бажанням і навіть вигоді, як виходить, що злочинець хоче викриття або ж чимала й добра людина вчиняє злочин. В оповіданні “Чорний кіт” причина переродження героя, м’яких, чутливих, люблячих тварин людини, у лиходія названа прямо. Це алкоголь. На жаль, письменник добре знав, яке руйнуюча дія робить він на особистість. Герой оповідання неухильно деградує, міняється його характер. Раніше він обожнював тварин, був відданий своїй дружині, такій же м’якій і щиросердечній жінці. Але в міру того, як він співався, тварини почали дратувати його. Він знущається з мавпочки й собаки, і тільки чорний кіт Плутон ще викликає в нього подоба поваги й прихильності.
Один раз, приходячи додому п’яним, він робить жорстокий учинок: вирізує в кота очей. Спочатку його мучить совість, він почуває, як вертається любов до тварини. Але одночасно наростає роздратування й ненависть, і один раз він вішає кота, вішає, обливаючись слізьми, страждаючи від роздвоєності почуттів. Проходить час, і герой знаходить кота, схожого на. Плутона, з однією відмінністю - білою плямою на груди. Він прив’язується до кота, але демон знову бере гору. Пещення кота викликає в нього відраза, а сам кіт вселяє жах: пляма в нього на груди має виразну форму шибениці. Герой не витримує, вирішує вбити кота, але вбиває дружину, хотівзахистити тварина. Він приховує сліди злочину, але відплата наздоганяє його. Поліцейські чують лементи кота, замурованого разом із трупом дружини героя.
Оповідання “Чорний кіт” пронизаний єдиною думкою: у злочині вже таїться відплата, а в самій м’якій людині може таїтися страшна жорстокість. Ніхто не розуміє людей, і найменше людина розуміє сам себе. Щоб зберегти душу, потрібно “чистити” її схованки, тому що іноді там заводиться рідка мерзенність.