А.Дімаров написав у "Блакитній дитині" про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина - "янгол ", якого приводять у приклад сину автора . Але той був звичайним хлопцем , в якого була велика кількість пригод . Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився.Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім до й одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям - ось про що цей незабутній твір.
Княжна Мария Николаевна Волконская, в замужестве графиня Толстая — мать Льва Николаевича Толстого. Толстой совершенно не помнил своей матери — она умерла, когда ее младшему сыну было около двух лет. В семье не сохранилось ни одного ее портрета, кроме маленького силуэта, где Мария Николаевна изображена восьмилетней девочкой, так что «реальное физическое существо» матери Толстой не мог себе представить. «Я отчасти рад этому, потому что в представлении моем о ней есть только ее духовный облик, и всё, что я знаю о ней, всё прекрасно…» — писал он в «Воспоминаниях». Душа матери освещала жизнь Толстого, молитва, обращенная к ней, всегда ему в борьбе с искушениями. «Высокое, чистое, духовное существо» Марии Николаевны угадывается в неповторимых толстовских образах maman в «Детстве» и княжны Марьи Болконской в «Войне и мире»
