М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
буря4
буря4
10.02.2023 10:46 •  Литература

Леся Українка, Т.Шевченко. Контрольна робота 21.
З приходом весни все довкола:
а)
Загуділо
б)
Задзвеніло
в)
Загомоніло
г)
Зашуміло
22.
Весна «летіла хутко, мов...»:
а)
Стріла
б)
Куля
в)
Стокрила
г)
Мить
23.
Ким була мама Лесі Українки?
а)
Олена Пчілка - українська письменниця
б)
Катерина Драгоманова - художниця
в)
Галина Косач - українська поетеса
24.
Який діагноз поставили лікарі Лесі?
а)
запалення легень
б)
туберкульоз кісток
в)
збільшена щитовидка
25.
З ким Леся була близькою з братів і сестер?
а)
З братом Михайлом
б)
З сестрою Ольгою
в)
З сестрою Ісидорою
26.
Де проводив свій вільний час Т.Шевченко і змальовував статуї?
а)
Літній сад
б)
Академія мистецтв
в)
квартира І.Сошенка
г)
палац п.Енгельгардта
27.
Де навчався Т.Шевченко на художника?
а)
Київ
б)
Москва
в)
Петербург
г)
Вільнюс
28.
Зустріч із яким українським художником у Петербурзі мала для Т.Шевченка вирішальне значення?
а)
К.Брюллов
б)
О.Венеціанов
в)
І.Сошенко
г)
В.Жуковський
29.
Яку суму зажадав пан Енгельгардт за Т.Шевченка?
а)
2000 карбованців
б)
3500 карбованців
в)
3000 карбованців
г)
2500 карбованців
30.
До якої таємної політичної організації належав Т.Шевченко в Києві?
а)
Кирило-Мефодіївське братство
б)
"київські неокласики"
в)
"Руська Трійця"
г)
Львіське братство
31.
Скільки творів містило перше видання збірки "Кобзар"?
а)
7
б)
8
в)
10
г)
15
32.
Тарас Шевченко помер:
а)
10 березня 1863 р
б)
10 березня 1861 р
в)
10 берзня 1867 р
г)
10 березня 1864 р
33.
Скільки прожив Тарас Шевченко?
а)
57
б)
50
в)
47
г)
40
34.
Соціальний статус Тараса при народженні
а)
Сирота
б)
Боярин
в)
Кріпак
г)
Напівсирота
35.
Ким служив Шевченко у пана Енгельгардта?

а)
пастухом
б)
художником
в)
козачком
г)
помічником кухаря
36.
Чому пан Енгельгардт дозволив Шевченку вчитися на живописця?
а)
Хотів мати власного художника
б)
Прагнув розкрити талант юного Тараса
в)Його змусили до того друзі Тараса
г)Йому було соромно, що його слуга неосвічений37.
Яку помітку власноруч зробив імператор Микола І на вироку Т. Г. Шевченка?
а)"Під найсуваріший нагляд"
б)"Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати"
в)"Під найсуворіший нагляд із забороною зусрічей з рідними"
г)"Під найкращий догляд за творцем"
38.За що арештували Шевченка?
а)за участь в організації "Народна воля"б)за участь в Кирило- Мефодіївському братстві
в)за участь в організації "Звільнгення праці"
г)за участь у роботі Археографічної комісії
39.Прилітайте, сизокрилі
Мої голубята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
До кого звертається поет у цьому уривку
а)до мрій
б)до дум
в)до українців
40.Щоб зібрати кошти на викуп Т.Шевченка, чий портрет намалював К.Брюллов?
а)В Жуковського
б)І Сошенка
в)В Ширяєва
г)пана Енгельгардта

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Dianakuharur2
Dianakuharur2
10.02.2023
риводимая цитата должна точно воспроизводить цитируемый фрагмент текста. Знаки препинания в цитате должны быть воспроизведены точно. Если под рукой нет текста произведения (экзамен в вуз), то следует расставить знаки в соответствии с правилами пунктуации. Если вы цитируете не все слова отрывка, то на месте пропуска слов ставится многоточие. В этом случае необходимо проверить, не искажен ли смысл цитаты. Варианты включения цитаты в текст сочинения могут быть различны:
- "Я знаю в жизни только два действительные несчастья: угрызение совести и болезнь", - говорит князь Андрей Пьеру.
- Князь Андрей говорит Пьеру, что знает в жизни "только два действительные несчастья: угрызение совести и болезнь".
В этом случае прямая речь должна быть преобразована в косвенную, а цитируемый текст пишется со строчной буквы. 
Пунктуация в прозаических цитатах совпадает с пунктуацией при прямой речи. После двоеточия перед цитатой, пишущейся не с начала, ставится многоточие, например: 
Сам Раскольников говорит Лужину по поводу его рассуждений: "…доведите до последствия, что вы давеча проповедовали, и выйдет, что людей можно резать…" Нельзя пересказывать поэтический текст своими словами (Пушкин пишет, что он любит Петра творенье). Стихотворный текст можно цитировать двумя

 A.  Соблюдая графический облик строфы, например: 
"Чудная картина…" А. Фета - зимний пейзаж. Это стихотворение передает ощущения поэта, вызванные созерцанием прекрасной природы:  Чудная картина, 
Как ты мне родна: 
Белая равнина, 
Полная луна…
 
      В этом случае текст приводится без кавычек.

           Б.  Одну-две строки можно цитировать "в строчку", например:
"Чудная картина" А. Фета - зимний пейзаж. Это стихотворение передает ощущения поэта, вызванные созерцанием прекрасной природы: "Чудная картина, // Как ты мне родна…"

      В этом случае необходимы кавычки. 

Если речь в работе идет об одном авторе или одном поэтическом произведении, после цитаты имя автора и название стихотворения не указывается. Нет необходимости указывать имя поэта и в случае, когда оно предваряет цитату или называется после нее, например: 
А. Фет пишет:
  Чудная картина, 
Как ты мне родна: 
Белая равнина,
Полная луна…

Если цитируются произведения разных поэтов, в скобках после цитаты следует поставить имя автора, например:
В обоих стихотворениях нарисован зимний пейзаж:
  Чудная картина, 
Как ты мне родна:
Белая равнина,
Полная луна…
  (А. Фет)
  Мчатся тучи, 
вьются тучи; 
Невидимкою луна 
Освещает снег летучий; 
Мутно небо, ночь мутна…
  (А. Пушкин)

       Те же правила оформления действуют, если речь идет о различных стихотворениях одного автора. Названия стихов приводятся под цитатой в скобках и в кавычках, например:

  Под голубыми небесами 
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит…
  ("Зимнее утро")
  Мчатся тучи, 
вьются тучи; 
Невидимкою луна 
Освещает снег летучий; 
Мутно небо, ночь мутна…
  ("Бесы")
4,7(8 оценок)
Ответ:
styopyshca
styopyshca
10.02.2023
Яким характером мав мати російська людина, аби здолати кривду моральні випробування, послані долею. Що зміг зберегти у душі? Такі питання задає своїх читачів Михайло Шолохов у своєму оповіданні «Доля людини».Испокон віці найкращими рисами людського характеру вважалися стійкість, великодушність, чесність, мужність, вірність, вміння любити, патріотизм, працьовитість, самовідданість. Такими рисами має головним героєм оповідання Шолохова «Доля людини» Андрій Соколов. Свідчення того - його життя.Помыкавшись по белу світу, Андрій осів у Воронежі, знайшов дівчину «до душі». «Хороша попалася мені дівка! Смирная, весела, догідлива і розумниця, не мені подружжя... Не було вродливіша і желанней її, був у світі не залишиться!». Зажили Андрій та Ірина щасливо, радуючи одне одного. Їх любов подарувала їм дітей, які, своєю чергою, радували своїх. А «старшенький, Анатолій, виявився таким здатним до математики, що про них навіть з газети писали». Своє щастя герой бачить у простих радощах життя. Головне йому - будинок, копил сім'ї, здоров'я дітей, повагу один до друга. «Чого ще більше треба?» - запитує Андрій Соколов. У його житті усе гармонійно, майбутнє бачиться ясно. Однак у світ, побудований так бережно і любовно, вривається війна. Андрій Соколов починає свій виступ зі спогадів про мирного життя, тому, що десяти роках те, що здавалося звичайним, стало дорожче.Зворушлива сцена прощання Андрія з родиною розкриває нам його чутливу люблячу душу. Дітей своїх він називає ласкаво «Настуся і Олюшка». Назавжди залишилася у пам'яті героя його єдина й улюблена дружина. «Такий вона й пам'яті мені протягом усього життя залишилася: руки, притиснуті до грудях, білі губи й широкі розкриті очі, повні сліз». Свою вірність любові Андрій довів: адже від дня смерті його дружини минуло кілька років, і і залишалося одне. Спогади Андрія сповнені гіркоти через те невдоволення, яку він виявив стосовно дружині. «Зло мене тут є взяла! Силою я розняв її руками і легенько штовхнув в плечі...» А відштовхнув її за слова: «Родненький мій... Андрійко... не побачимося... ми з тобою... більше... у цьому... світлі...»Тут неможливо згадати плач Ярославни. Ірина притиснулася до чоловіка, «як лист до гілці», «сама вся вперед хилиться, ніби хоче піднятися проти сильного вітру». Так, сильний вітер обрушився про країну. І пішла мирне життя... І, може, не дружину зовсім відштовхнув Андрій від, та її пророчі слова, не в них вірити, шукаючи швидке повернення.Військова доля Андрія Соколова давалося важко. Недовго довелося йому повоювати. Потрапив в полон травні 1942 року під Лоховеньками. Хотів стоячи зустріти свою смерть, так не розстріляли його, а взяли його в полон. І тут виявив свій характер Соколов. «Бачиш, яке діло, братуха, ще з першого дня задумав я йти до своїх. Але хотів напевно» У полоні Соколов виказав вищі людські якості: щирість, безстрашність, до ближнім. «Важко мені, братуха, згадувати, та ще важче розповідати у тому, що довелося пережити у полоні.Як пригадаєш нелюдские борошна, які довелося винести там, у Німеччині, як пригадаєш всіх друзів-товаришів, які загинули, замучені там, в таборах, серце не у грудях, а горлянці б'ється, як важко стає дихати...»Особливо яскраво проявився характер Андрія в сцені допиту у Мюллера. Він побоявся сказати безжалісному коменданту табору про нестерпні умови праці. Попри те що, що цілком залежав від коменданта, поводився з великим гідністю. Саме це гідність і оцінив комендант Мюллер, назвавши Андрія Соколова «справжнім російським солдатом». А визнання ворога важить багато. У цьому сцені характер Андрія Соколова розкривається з героїчної боку. Голодний і смертельно утомлений, стоячи перед смерті, він залишався людиною, зберіг свою честь.По поверненню від Мюллера Соколов розділив усе, що дав йому комендант між всіма військовополоненими: «дісталося кожному хліба порціями зі сірникову коробку, кожну крихти брали на облік, ну, а сала, сам розумієш, - лише губи помастити. Проте поділили без образи». Отже, можна відповісти такі риси характеру героя, як щедрість і доброту.Втікши з полону, Андрій Соколов замислився про залишеній у Воронежі сім'ї, про щастя у рідному домі - важливі людські цінності. Проте доля не пощадила його. Він дізнається страшну звістку загибелі своєї сім'ї. «У червні сорок другого року німці бомбили авіазавод, і жодна важка бомба потрапила просто у мою хатенку. Ірина дочки були саме вдома... Далі отримав то від полковника місячну відпустку, за тиждень був у Воронежі. Пішки дотопал до мосту, де колись сімейно жив. Глибока воронка, налита іржавою водою, колом бур'ян до пояса... Глушина, тиша цвинтарна. Ой, і тяжко було мені, братуха!»Втрата своїх близьких і вдома принесла у життя героя порожнечу. Він залишилася сама однією з усіма мінливостями долі. Лише за мить «зблиснула йому радість, як сонечко через хмари: знайшовся Анатолій». І знову виникла надія відродження сім'ї, з'явилися «старечі мріяння» про майбутнє сина, внучатах. 
4,8(24 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ