Боги Гомера безсмертні, вічно юні, позбавлені серйозних турбот, і всі предмети побуту у них золоті. І в "Іліаді", і в "Одіссеї" поет розважає свою аудиторію розповідями про богів, і нерідко боги виступають в ролях, яких посоромився б будь-який смертний. Так, в "Одіссеї" розповідається про те, як бог Гефест хитро впіймав на місці злочину з перелюбником богом Аресом свою дружину Афродіту.
Богиня Афіна, покровителька греків, найбільше з них любила Одіссея і допомагала йому на кожному кроці. Зате бог Посейдон його ненавидів і це він своїми бурями десять років не давав йому дістатися до батьківщини. Десять років під Троєю, десять років у мандрах, і тільки на двадцятий рік його випробувань починається дія «Одіссеї». Починається воно, як і в «Іліаді», «Зевсовою волею» боги збираються на раду, і Афіна заступається перед Зевсом за Одіссея.
З повною серйозністю каже завжди Гомер про наполовину персоніфіковані долі - Мойри. Над нею не владні самі боги, і в її руках знаходяться, в кінцевому рахунку, життя і смерть людини, перемога і поразка в битві. Мойра невблаганна, до неї безглуздо звертатися з молитвами і здійснювати жертвоприношення. Як це і природно при таких релігійних поглядах, похмурі і уявлення про потойбічне життя, що відбиваються в гомерівських поемах, вони не залишають людині надії на краще майбутнє після смерті. Душі померлих, подібні тіням, мешкають в пеклі, в царстві Аїда. Вони позбавлені свідомості і порівнюються поетом з кажанами. Тільки випивши крові жертовної тварини, знаходять вони на час свідомість і пам'ять. Сам Ахілл, якого Одіссей зустрічає під час своєї подорожі в царство мертвих, заявляє йому, що він краще хотів би бути на землі слугою у бідняка, ніж царювати над тінями в підземному світі.
Боги постійно сперечаються між собою, шкодять один одному, обманюють один одного. Не видно, щоб Зевс мав який-небудь моральний авторитет. Зовнішній вигляд богів змальовується також суперечливо. Афіна в "Іліади" така величезна, що від неї тріщить колісниця Діомеда, на яку вона вступила, а в "Одіссеї" це якась турботлива тітонька для Одіссея, з якою він сам звертається без особливоїповаги
В принципі як у всій давньогрецькому, так і окремо в гомерівському епосі існує зображення безліч богів, але образи їх змінюються, переходячи з твору в твори. Роль божественного втручання грає тут так само важливу роль.
В «Одіссеї» зустрічається і концепція богів як охоронців справедливості та моральності Олімпійські боги є скоріше героїчними.
Афіна Паллада – покровителька Одіссея, ніколи не з*являлася перед ним у всій своїй величі, але її завжди оточувало сяйво. Вона звернулася до богів із проханням дозволити Одіссею повернутися на батьківщину, але хитро вибравши момент, коли не було Посейдона, який досі злився на Одіссея за покаліченого циклопа Полініка, його сина.
Запорожцы победно шли по Польше,разоряя города и сёла.Казачье войско решило идти на Дубно,рассчитывая на богатства города и горожан,но получили решительный отпор и решили взять город измором.Вытоптав поля и уничтожив все посевы кругом,казаки начали осаду города.Тарас призывает казаков к терпению,он трижды произносит речь,призывая товарищество к защите Родины.Атаман войска полон решимости,он поднимает дух товарищей,казаки готовы к битве.Андрий под покровом ночи покидает войско и по подземному ходу уходит в Дубно.Его провела служанка панночки,он спешит на любимой.Принеся хлеба,он от голода панночку и остаётся с поляками.
Остапа выбирают куренным атаманом,вместо погибшего товарища.Польское подкрепление прибывает, по дороге они убивают казаков ,многих забирают в плен.Казаки решают брать приступом Дубно,отомстить за погибших и освободить пленных.Тарас узнаёт о предательстве Андрия,он ослеплён гневом.Решающий штурм страшен,на Дубно прибыло войско польское,а казаки разделились:половина ушла назад,на Сечь напали татары и увезли казну.Тарас возглавил осадное войско,его пламенные речи поднимают казаков на бой,для многих последний.Тарас находит Андрия и убивает сына,который не сопротивляется и умирает с именем любимой на устах.Схватка казаков с поляками ужасна,подкрепление поляков решает исход битвы.Тарас тяжело ранен,Остап пленён,остатки разбитых казаков возвращаются в Сечь,битва проиграна.
Тарас показал себя настоящим лидером,он сердце казачьего войска,моральный лидер.Беспощадный и могучий воин,заботящийся о товарищах,мудрый полковник.
Остап смелый и решительный воин,возмужавший "лев",бесстрашный в битвах.Мстя за товарищей,Остап безрассуден,он бросается в бой,презирая опасность,это стоит ему жизни,он попадает в плен.
Утончённый Андрий не разделяет взглядов отца,ему чужды сражения,его душа стремилась к любви и спокойствию.Выбрав путь предательства,Андрий погубил только себя,но панночку.
<3 ★ :)
мертвая царевна и семь богатыря