Много есть хороших и достойных писателей. Каждому можно и нужно ставить памятник, что бы народ знал и помнил их вклад в культуру. Мне очень нравится писатель Максим Горький. У него хорошие и правильные произведения, чего только стоит "Старуха Изергиль", "На дне","Мать". Развитие надо начинать с детства, поэтому детским писателям я бы ставил памятнику в парках, возле детских садов, а остальным писателям - не далеко от школы. Что бы хоть часть детей обращало внимание. Кому то родители расскажут, может классные руководители будут проводить урок на свежем воздухе и знакомить деток с биографией и творчеством известных писателей. Не обязательно памятники должны быть большими и дорогостоящими, они должны быть значимыми и бесценными для людей.
Подробнее - на -
Ідеальний світ, ідеальний день, ідеальні друзі, ідеальний будинок, ідеальна дитина...Цього не існує. На щастя. Бо що таке ідеальність як не суцільний суб’єктивізм плюс кілька загальноприйнятих стереотипів? Якщо дитина – то слухняна, ввічлива, тиха, робить те, що кажуть дорослі, не шумить, не бігає, не ламає речі, розумна, добра, відмінно вчиться... Більше схоже на шаблонного казкового героя-замальовку чи робота, позбавленого власних рис, проте повністю збігається з дорослим уявленням про ідеальну дитину.
В книзі австрійської письменниці Кристини Нестлінґер стикаємося саме зі спробою визначити, чи справді дитина, що відповідає всім тим сухим тезам про ідеальність є ідеальною? Ввічлива, слухняна аж до занудства, тиха, розумна – чи цього достатньо дитині, аби бути гарною дитиною, справжньою людиною та жити повноцінним життям, чи це не стирає з її харектеру особливих рис індивідуальності, чи прийме таку дитину колектив «неідеальних» дітей.
Объяснение:
