Главный герой рассказа “Любовь к жизни” изображен человеком, который до последнего момента боролся за свою жизнь. В нем мы видим, что не только сила человеку выжить, но и его моральные качества. Главный герой понимает, что не в деньгах счастье, а в самой жизни и то, что жизнь главная ценность человека – он бросает свое золото. Встретив своего погибшего товарища, он не радуется его гибели и не забирает его золота, и поборов чувства голода не решается его есть. В этом эпизоде подчеркивается победа простых жизненных ценностей над жаждой денег. И о чем только думал второй герой, он разве не понимал, что уже мертвому золото не нужно.
Оповідання “Приблуда” С. Васильченко написав 1925 року. Сюжет оповідання «Приблуда» взято із життя дитячого будинку. Адже у 20-х роках XX ст. Васильченко був завідувачем дитячого будинку.
Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.
Умови життя в дитячому будинку вкрай складні – діти по троє сплять на одному ліжку, немає одягу, немає їжі, «хліба ні кришки».
Объяснение: