Серед злочинців, бандитів і звичайних збоченців теж зустрічаються люди, які мають певні схильності та навички, яких позбавлені інші люди. Дані таланти роблять злочинців неповторними людьми, підвищують їх цінність у суспільстві у багато разів, а тому змушують задаватися раціональним питанням: чи є їх великий талант спокутою за скоєні злочини? Можливо, такі люди заслуговують іншого ставлення, ніж звичайні злочинці, які не мають ніякого таланту? Ці питання надзвичайно актуальне, якщо говорити про головного героя роману Зюскінда по імені Гренуй.
Моя любимая книга-это Пушкинское произведение "Выстрел". В нём говорится о офицерах один из них был мастером в стрельбе, он всегда попадал в нужную цель и не промахивался. А его друг тоже хорошо стрелял, но не так как он. В самом произведении меня поразило мужество. В конце произведения они оказываются на дуэли, но поскольку " второй" друг не понимал смысл жизни и не ценил её, он был готов погибнуть на этой дуэли, но мужество заставило перенести дуэль на то момент когда он начнёт ценить и уважать жизнь.
