В "Ревизоре" Гоголь задумал посмеяться на тем, что "действительно достойно осмеяния всеобщего". Гоголь признавался, что в "Ревизоре" он решил "собрать в одну кучу все дурное в России, все несправедливости". Но вышло так, что он не просто посмеялся, не только собрал воедино "галерею никчёмностей", но придал пьесе великий обличительный смысл!
В чём же состоял обличительный смысл комедии "Ревизор"?
Немного истории.
В 1836 г. комедия была поставлена на петербургской сцене и имела громадный успех. Комедия Гоголя, затронувшая живые вопросы современности, вызвала самые противоречивые отклики. Реакционные круги боялись влияния комедии на общественное мнение.
Она имела политический смысл и невероятный социальный резонанс! Передовые круги восприняли "Ревизора" как грозное обвинение николаевской России, её порядков, устоев, всего худшего, что сложилось в России на фоне самодержавия :
- коррупции,
- бюрократии,
- безграмотности и продажности чиновников всех эшелонов власти,
- моральное разложение худших слоёв российского дворянства
и многое другое.
Археологічні розкопки на острові Крит, півдні Пелопоннесу та в Трої наприкінці 19 — на початку 20 століття відкрили світу грецьку цивілізацію догомерівського періоду. Центром її в середині 2 тисячоліття до н. е. був острів Крит, а пізніше Мікени на півдні Пелопоннесу, звідки походить і назва культури — крито-мікенська (від початку 2 тисячоліття до н. е. до приблизно 13 століття до н. е.). На Криті, де існувала рабовласницька держава, в містах Кносс, Фест та Малія дослідники відкрили залишки розкішних палаців, які являли собою мегарон — лабіринти приміщень, поєднаних між собою переходами та сходами і розташованими довкола широкого внутрішнього двору. Кімнати мали різноманітне призначення: особисті покої, святилища, сховища для продуктів, скарбниці, майстерні ремісників.
Складна система приміщень Кносського палацу передана у міфі про Мінотавра та афінського царя Тесея. За переказом, Кносський лабіринт побудував майстер Дедал. Донині не меншу цінність становлять унікальні настінні розписи палацу. Близько 1600 до н. е. критські майстри оволоділи технікою фресок — живопису по сирій штукатурці — і оздобили палац Міноса яскравими різнобарвними розписами. Стіни прикрашають пейзажі зі скелями та квітучими деревами, зображення різноманітних тварин — дельфінів, антилоп, кішок, птахів тощо. Дивовижна точність зображених фігур свідчить про високий рівень майстерності їх авторів, а також вміння розуміти природу. Окрім тваринно-рослинних сюжетів, широко відомі сцени принесення дарів, розваг (зокрема, таврокатапсії — танцю із чорним биком як втіленням Посейдона на землі). Не менш часто в Кноссі, де панував культ Богині Матері, або Матері Део (тобто Деметри), зустрічаються зображення критських дам із оголеними грудьми, зачісками, прикрашеними діадемами, руками і плечима — прикрашеними коштовностями. 1903 року у Кноссі Артур Еванс знайшов дві вотивні статуетки, нині відомі як Велика і Мала Богиня зі зміями, які, вірогідно, зображують верховну жрицю Кносського святилища Матері Део.
У зображенні фігур критські майстри керувались умовними правилами: груди і плечі подавались анфас, а обличчя та ноги — у профіль. Визначальним було й широке використання зооморфних мотивів, а також кольорове рішення — яскраві локальні червоні, сині та зелені тони викликають асоціації та споріднюють критський живопис із мистецтвом Стародавнього Єгипту. Проте в Кноссі сама манера автора більш вільна, вона не підкорюється жорстким канонам, характерним для Єгипту.
В середині 15 століття до н. е. потужне виверження вулкана на сусідньому острові Тіра (Санторіні), відоме як Мінойське виверження, знищило квітучу цивілізацію Криту. Усі міста, окрім Кносса, покинуті їх мешканцями. Саме тоді греки-ахейці захопили Крит, встановили на свою владу, таким чином поклавши кінець мінойській таласократії в Егейському морі.
Відповідь: 1 Как рождается строка?(внезапно)
2 Какая строка встает за первой?( другая)
3 Что делает четвертая строка?( смеётся набегая)
4 Что делает третья строка? (мелькает издалека)
5 Кто не размышляет над стихом? (я)
Пояснення: