ответ:Отец сказал, чтобы я нашёл себе жену, ну я и стрельнул и попал в болото. Приходу на болото, а там лягушка сидит на кувшинке и начинает со мной разговаривать:"возьми меня к себе, буду твоей женой ". Я сначала не понял, почему со мной лягушка разговаривает, но подумал и взял домой. Утром прихожу к отцу и он говорит:" пусть ваши жены хлеб испекут". Прихожу к ляшушке и говорю:"надо хлеб испечь, отец сказал" и лег спать. Утром просыпаюсь, а на столе хлеб лежит. Прихожу к отцу и он удивяется , что хлеб такой вкусный. И так 2 раза. Потом отец собрал нас вместе и сказал, что будет пир, приходить с жёнами, а я думаю "Как же я с лягушкой приду?". Прихожу домой и ложась спать. На следующий вечер прихожу к отцу, а там мои братья сидят с женами, а я как неудачник, один сижу, но потом моя лягушенка приезжает. Смотрю на свою лягушенку, а там девица невиданной красоты, ну я в шоке, помчался домой и сжег шкуру лягушки. А потом происходит полная неразбериха. Чтобы свою жену отправляясь за тридеведь земель и по пути разным зверям, а сам голодный ходу. Прихожу к дереву, а там сундук висит,. Из последних сил срубаю дерево и открываю сундук. А оттуда заяц, изну тут и мне животные и пригодились. Я то знаю, что в конце иглы смерть Кощея и когда из глубин океана мне вытаскивают яйцо, я его разбиваются и ломаю иглу. Перед мной чары рассеиваются и мы с лягушонком идём домой
Объяснение:
Свою повість «Собаче серце» Михайло Булгаков так і не побачив надрукованою. До друку її допустили лише в 1987, через 62 роки після написання, але саме завдяки цьому вона залишилась не спаплюженою псевдо-критиками, котрі не знали жалю до всього того, що брало під сумнів методи радянської побудови суспільства . Це була остання сатирична повість автора.
В основі твору лежить неймовірний випадок перетворення собаки в людину. Це сталося в результаті експерименту медика-науковця Преображенського: він пересадив собаці залози внутрішньої секреції
алкоголіка і злодія Клима Чугункіна. Результат експерименту дивовижний – собака поступово перетворюється на людину (Поліграфа Поліграфовича Шарікова). Але в нього залишаються деякі собачі навики (ненависть до котів) та дурні звички Клима Чугункіна.
Преображенський разом з доктором Борменталем намагаються його перевиховати, але всі заходи не дають необхідних результатів. Шаріков лише нахабніє і створює нові проблеми. Професору не залишається іншого виходу, крім повернути його до собачого
стану.
В особі Шарікова Булгаков втілив картину суспільного укладу 20-х років. Абсурдний науковий експеримент допомагає яскраво висвітлити абсурдність тогочасного суспільства. Шаріков, котрий являється своєрідним продовженням шахрая Чугункіна, стає цілком підходящим для тогочасної радянської влади. Восьмикімнатна квартира науковця розглядається як посягання на волю, на зборах «жилтоваришів», замість вирішення побутових проблем, хором співають пісні, а загальна бідність рахується, як початок нової ери.
Отож, основною проблемою повісті Булгакова стало людське суспільство в складну перехідну епоху. Автор наголошує, що все залежить від звичайної людини: від її моральності, вибору, та від того, яке в неї серце.