Дитячі проблеми не залишаються в дитинстві найчастіше тому, що була побудована невірно виховна тактика, насамперед з боку батьків.
Коли замість того, щоб заохочувати дорослішання, самостійність, дорослі прагнули балувати дитину, охороняти від дорослого життя, надмірно опікувати. Може за цим стояти і неусвідомлене бажання мами, щоб дитина не дорослішав і залишався малюком.
Проте вже будучи дорослим цілком реально перебудувати свої моделі поведінки. Дорослість – це, передусім, вміння нести відповідальність за свою поведінку, готовність до самостійних рішень і, нарешті, стабільність емоційна і особистісна.
Прийти до цього самостійно може бути не так-то просто. Можливо, доведеться повернутися в дитинство під керівництвом психотерапевта і почати потихеньку розкручувати клубок дитячих проблем.
