Зараз ми бачимо кризу – сучасного світу, капіталізму, нинішньої демократії, індустрії, міжнародної і внутрішньої політики. І це не просто криза, це народження нового світу.
Зараз відбувається фазовий перехід – це поняття з фізики, і означає дуже рідкісну подію в історії людства, коли повністю змінюється політика-економіка-культура-релігія-мислення – усе.
До цього була т. зв. Неолітична революція – поява сільського господарства, релігії, перші міста і розшарування суспільства, виникли держави. Далі був Осьовий час (умовно від 600 р. до н.е. і тривав приблизно 1200 років), коли світ повністю змінився не лише через появу грецької філософії чи християнства, а й римського права, іудаїзму, буддизму тощо.
Объяснение:
Пропоную дібрати такі цитати до образу Доріана Грея:
Опис зовнішності Доріана та сприйняття її людьми: "Я збагнув - переді мною така чарівна врода, що може поглинути всю мою душу, все моє єство, ба навіть усе моє мистецтво, коли я тільки піддамся її чарам".
Вплив вроди Доріана: "...врода його неначе пробудила в мені зовсім новий метод творчості, зовсім новий стиль. ..."; "Розумієш, Гаррі, Доріан Ґрей для мене просто збудник у творчості. Ти, можливо, не побачиш у ньому нічого. Я бачу в ньому все".
Про внутрішнні риси Доріана: " Доріан Ґрей - мій найдорожчий друг. Твоя тітонька мала цілковиту рацію - душа в нього чиста й прекрасна"; "чудесна душа".
Сприйняття себе чоловіком: "Я забагато цікавлюсь самим собою і став уже тягарем сам для себе".
Доріан розуміє свої вчинки, прагне очистити душу: "Ні, Гаррі, я занадто багато вчинив гріхів. Я вирішив більше не грішити. І від учора вже почав свої доброчесні вчинки."
Відповідь:
хоч це і не зовсім педагогічно, але Демка Пилип добряче висік лозиною
Пояснення:
Коли б ви мене, діду, запитали, що з ним робити, я сказав би: обламати об нього з десяток лозин — та й по тому. Може, порозумнішає.
— Та вже ламав, — зізнався дід Кібчик. — І не тільки лозу. Не допомагає.
— Тоді давайте я візьмуся за нього, — зголосився Швайка.
Він підійшов до кущів верболозу, шаблею скосив кілька лозин і повернувся до гурту.
— Ану, скидай штани, — звелів він Дурній Силі.
Тонко цвьохала у повітрі замашна лозина. При кожному ударі Дурна Сила здригався, але мовчав. Мабуть, загартований уже був. А Швайка розмірено працював лозиною і примовляв:
— Ось тобі, дурню, за те, що соромиш діда свого! А оце — за те, що ославив мене! А оце — щоб Тишкевича менше слухав!