Минули століття, але й образ Роланда — головного героя французького героїчного епосу "Пісня про Роланда" — виписаний із такою майстерністю, аби ми знаємо його особисто, а смерть героя сприймаємо дуже болісно, й не віриться, що дедалі рідше ми можемо зустріти такий характер, яким був наділений Роланд. Звичайно, ми уже сказали, що герой епосу завжди іделізувався. Роланд — запальний, відчайдушний, нерозсудливий, не знає міри ані в чому. У відвазі не здатний розмірковувати, ненавидьте просити про до , самовпевнений. Там, за віками, за гірким туманом, Де сурмити вічність у Роландівріг, Любов був єдиним талісманом, А талісман ще звався — оберіг. Було життя, осяяне красою, Любов й честь цінились над життя. І що там смерть із великою косою? Чоловік, лицар, сонячне дитя. У моїх садах мелодії Провансу, І жінка, жінка, жінка всіх віків За нею лицар гинув без авансу, Вона чекала цокоту підків. У монастирях, фортецях й столицях, З глухих палаців, схожих на труну, Якщо він лицар, — про, якщо він лицар! Вона троянду кидала йому. вальси, пурхали амури, Тиснули будні, смикала сім'я, Жіноча туга билася про мури: Де лицар мой, молитва де моя ?! І хоч в'яжіть, хоч плітку чи клітку, Хоч бозна-хто розкаже бозна-де, Якщо він лицар — жінка кине квітку, На все життя очима проведе. Особа, котра живе за кодексом лицарства в сьогоднішньому світі, допомагає кожному побачити свої найкращі якості, відображені в його сяючій броні. Автор програми "Лицарство сьогодні" Скотт Фарелл вважає, що лицарські чесноти сучасного кодексу лицарства — це: Відвага.
Объяснение:
Татьяна осталась с мужем и была ему верна. Иначе она не могла поступить, потому что она верна данному слову, она "другому отдана" и будет "век ему верна". Татьяна сохранит свое достоинство, преданность и любовь к мужу, ведь поступить иначе она не может. Она уже не та романтическая девушка, которая начиталась в юности французских романов, нет, она "русская душою", а это значит, что она будет хранить верность данному слову.
Онегин после отказа Татьяны навсегда покинул Россию, потому что им снова овладела "охота к перемене мест". В деревне он оставаться не мог бы, потому что считал такую жизнь "пустою". Служить или вообще трудиться - это было не для него: «Труд упорный ему был тошен». Его ждет судьба скитальца, т.к. «байроновский сплин» его не покидает, и он повторяет судьбу Чайльд-Гарольда.
Минули століття, але й образ Роланда — головного героя французького героїчного епосу "Пісня про Роланда" — виписаний із такою майстерністю, аби ми знаємо його особисто, а смерть героя сприймаємо дуже болісно, й не віриться, що дедалі рідше ми можемо зустріти такий характер, яким був наділений Роланд. Звичайно, ми уже сказали, що герой епосу завжди іделізувався. Роланд — запальний, відчайдушний, нерозсудливий, не знає міри ані в чому. У відвазі не здатний розмірковувати, ненавидьте просити про до , самовпевнений. Там, за віками, за гірким туманом, Де сурмити вічність у Роландівріг, Любов був єдиним талісманом, А талісман ще звався — оберіг. Було життя, осяяне красою, Любов й честь цінились над життя. І що там смерть із великою косою? Чоловік, лицар, сонячне дитя. У моїх садах мелодії Провансу, І жінка, жінка, жінка всіх віків За нею лицар гинув без авансу, Вона чекала цокоту підків. У монастирях, фортецях й столицях, З глухих палаців, схожих на труну, Якщо він лицар, — про, якщо він лицар! Вона троянду кидала йому. вальси, пурхали амури, Тиснули будні, смикала сім'я, Жіноча туга билася про мури: Де лицар мой, молитва де моя ?! І хоч в'яжіть, хоч плітку чи клітку, Хоч бозна-хто розкаже бозна-де, Якщо він лицар — жінка кине квітку, На все життя очима проведе. Особа, котра живе за кодексом лицарства в сьогоднішньому світі, допомагає кожному побачити свої найкращі якості, відображені в його сяючій броні. Автор програми "Лицарство сьогодні" Скотт Фарелл вважає, що лицарські чесноти сучасного кодексу лицарства — це: Відвага. У кодексі лицарства "віра" означає довіру й цілісність, й лицар в яскравій'броні завжди вірна своїм обіцянкам, байдуже, наскільки значними чи дрібними смердоті можуть бути.